Вибори старост: хто скільки підписів назбирав?
В наших ОТГ по суті завершився процес формування влади, маємо на увазі старостинські округи. Голови призначили своїх помічників. З самого початку ми виступали за те, щоб очільники громад порадилися з людьми, кого б вони хотіли бачити намісниками? Ідея загалом добра і ми й досі вважаємо, що так мало б бути. Десь радилися, десь ні… Але не все так просто.
РІЧ у тому, що народ пам’ятає, що саме він, згідно з Конституцією, є джерелом влади, а якщо законодавець забув чи не захотів, аби старост обирали всенародно, то й виборці вирішили про себе нагадати. Так, право пропонувати депутатам старост віддали головам громад і ми абсолютно переконані, що догодити усім мешканцям сіл практично нереально. Ви ж бо самі знаєте, як у нас раніше обирали сільських голів? Обирали за принципом активності сільських кланів. Якщо один висуває свого, то інший обов’язково як альтернативу висуне іншого. І триває боротьба… Ведемо до того, що і в нинішні часи села поділилися і неодмінно пропонували головам свого представника. Доволі типовим, як нам видалося, було призначення старост у Рудківській ОТГ. По одному старостинському округу були аж два претенденти від народу і обидва набрали майже однакову кількість підписів. Але голова ради Іван Лозинський потім остудив трохи голови, зазначивши, що частина підписів сфальсифіковані. Наприклад, молодий чоловік працює в Києві, але підпис його є! Хоча потім з’ясовували, що нічого він не підписував. Або таке: одні і ті ж люди підписані за двох різних претендентів на один старостинський округ. Ми розуміємо, що то були своєрідні перегони: хто більше, але Іван Михайлович навіть підрахував, що чи в тих чи інших селах навіть нема стільки виборців, скільки підписів…
Є у нас ситуації, коли по деяких ОТГ нашого краю окремі кандидати самі ходили за себе підписи збирали. Навіть такі, які, балотуючись, не пройшли у депутати, зате вважають, що гідні бути старостами, більше того, відразу стали щирими порадниками чи критиками щойно обраних голів. Хоча насправді, виглядають страждущими влади. Ми відслідковуємо настрої у соціальних мережах і уже на початках дійшли цікавого висновку: окремі недавно обрані депутати уже перетворилися у таких собі ревізорів влади. Панове, так ви ж і є владою, наводьте порядок, а не тупо піартеся у соціальних мережах.
А що стосується старост, то нехай вже буде воля голів, а люди побачать, як той чи інший сільський посадовець дає собі раду – поміняти можна завжди одним лише депутатським «За».
Роман ПОГОНИЧ.