Повторні новосілля у садочках – доволі дороге, але необхідне задоволення
Коли на початку карантину все закривали, журналістів не кликали. Була команда повісити замки на дитячих закладах, і так робили. Тепер настав інший час – відкривати, і відповідні спеціалісти справедливо вважали, що має бути преса. Виключно тому, що подія неординарна. На повторне відкриття садочків у Хлопчицях, Стрілковичах та Ралівці представник Держпродспоживслуждби Ярослав Катинський та в.о. керівника освіти Самбірщини Ярослав Припін запросили нашого репортера.
В СТРІЛКОВИЧАХ від брами садочка помітив цікаву розмітку – жовті полоси, над якими – дві дитячі стопи. Відстань між ними приблизно півтора метра. Отак крок за кроком добрався до столика, на якому градусники та дезінфекція. Поруч завідувачка Тетяна Дідун та медсестра Галина Тітова. Ситуація не постановочна (для комісії), а реальна. Мені, невігласу, розтолкували: завтра прийдуть батьки з дітьми. Отак один за одним по жовтих лініях мають добратися по черзі до столика. Тут дітям будуть міряти температуру тіла. Як це буде виглядати, я відчув на собі. Незважаючи на те, що ми – комісія, кожному під руку всунули градусник. Наразі наш з ртуттю, перевірений життям, а з дня на день придбають електронний… Я підкорився волі зустрічаючих і вперше з часу пандемії виміряв собі температуру – Богу дякувати, все в нормі, як і у тих, хто мене запросив у Стрілковичі. Інакше не пропустили. Такий столик тепер стоятиме там щодня. Батькам дозволяють довести своє чадо лише до столика. Потім, якщо дитина здорова, вихователь веде її в групу і повертається за іншою. Коли я сам себе збадав на предмет температури. то чемно запхав градусник у футляр і поклав на те саме місце, де взяв. «Що ви робите!» – почув збоку. Один раз використаний градусник уже йде на дезінфекцію! Подумати тільки! Нас пустили в приміщення – ура, пройшли всі первинні випробуванні з пшиканням на руки якоїсь хімії.
Ну, що вам сказати після прискіпливих оглядин приміщення? Знаєте, буває ідеальна чистота, а буває ще ідеальніша… Працівники садочка виконали усі вимоги санітарної служби, що продиктовані Постановою Кабінету міністрів. Тут зникли усі традиційні килими, м’які забавки і взагалі все шматяне, що може приховувати у собі віруси. Тут ідеальний лад на кухні. Завідувачка та медсестра розповіли нам, що кожні дві години буде вологе прибирання, є кварцові лампи для знезараження поверхонь і всього іншого, є необхідні миючі засоби. Облаштували навіть кімнату-ізолятор. Це коли раптом дитині стане зле, то до часу приходу батьків її поселять туди. Три рази в день кожній дитині мірятимуть температуру. Щодо розпорядку роботи садочка, то вихователі розповіли нам таке: більшість заходів планують проводити на подвір’ї зі свіжим повітрям. Ми вловили і момент дискримінації. Скажімо, якщо традиційно у групі було 15 дітей, то тепер допустять лише десять. Відповідно до квадратури кімнат. І спати вони будуть на ліжечках, розташованих в шаховому порядку. І за столиком, якщо раніше сиділо чотири дитини, то тепер буде лише дві. Потрапити в заклад дитя зможу лише тоді, коли сімейний лікар дасть довідку, що дитина здорова, а батьки не перебували в контакті з хворими, одне слово, теж здорові.
Тепер вам скажу про свої обивательські відчуття. За життя не бачив таких грандіозних заходів безпеки! Спасибі панству Катинському та Припіну, бо й не побачив би… Спілкувалися ми з працівниками садочка і на таку тему: чи вартувало тратити стільки грошей та зусиль на створення ідеальних умов, чи ліпше було сидіти і чекати часів кінця пандемії? Виявляється, люди втомилися просто так сидіти без роботи, за яку, тим не менше, платять. Ярослав Припін розповів, що працівники справно отримували зарплату, але так чи інакше, життя треба налагоджувати. Діти мають ходити в садочки, батьки та вихователі – на роботу. Тобто, вчитися жити в тих умовах, які час нам диктує. Бо найпростіше сісти і чекати, поки все минеться. Такі ж приємні враження залишив нам і садочок у Ралівці. Там завжди був порядок, а те, що побачили у день повторного відкриття, було вражаючим. За час карантину працівники встигли і трішки підмалювати, підремонтувати, примарафетити свою територію і привести її до визначення ідеальної. Комісія, яку я супроводжував, чи то пак, вона мене водила, дала позитивні висновки і садочки відкриваються. Ярослав Катинський не втаємничував свого задоволення від того, що і фінансування робіт. і підготовка закладів пройшла успішно. 7 садочків на території ОТГ та 3 – в районі пройшли випробування фантастичними вимогами і отримали дозвіл на початок правці. Підпису репортера ніхто під дозвільним документом не просив, але я готовий був підписатися під ідеальними умовами. Поруч з тим, як Ярослав Катинський, так і Ярослав Припін твердили, що навести в садочках лад і привчити малюків до суворих санітарних умов простіше, ніж відкривати знову школи – учнів важко вставити в певні норми. Зрештою, на час нашої подорожі ми ще не знали, як буде облаштоване шкільне життя – які класи вчитимуться безпосередньо у школі, а які дистанційно, чи буде двозмінка. На дезінфекцію шкіл треба дуже багато грошей, причому з місцевих бюджетів. До теми, депутат Старосамбірської районної ради Василь Курій підрахував, що повторне відкриття освітянських закладів у його районі обійдеться місцевому бюджету 2 мільйони гривень, які просто не знати, звідки взяти, жахається обранець.
Того ж дня ми перепитали на пресконференції у міського голови Самбора Юрія Гамара, як буде з міськими садочками, районні ж бо відкриваються. Почули у відповідь, що це буде доволі дороге задоволення і міська рада зараз шукає відповідні кошти. Мабуть, в місті доведеться відмовитися від повного фінансування деяких проєктів і довести до санітарного ладу закладу освіти.
Роман ІВАНЧУК.