Пікетувальники у Стрілках обіцяли стояти до того часу, поки не побачать техніки на дорозі, але дали владі три тижні
Беззаперечним лідером в інформаційному полі на наших теренах стало минулого тижня блокування дороги Львів-Самбір-Ужгород в Стрілках. Люди протестують, бо обіцянки влади відремонтувати дорогу зі Стрілок до Мшанця наразі залишаються обіцянками. Хоча, не так. Десь виготовляють проєктно-кошторисну документацію, десь шукають і знайшли гроші, десь говорять про 4,5 кілометра дороги, які уже можна лагодити… Хтось приїжджав з львівських чиновників, був голова РДА Петро Назар, казав, що в області ця дорога в пріоритеті і, як тільки будуть надходити кошти на дорожні потреби, то йтимуть у гори. Але все це наразі не задовольняє протестувальників. Спочатку вимагали присутності голови ОДА Максима Козицького, але потім вирішили стояти до останнього – початку ремонту.
СХОЖЕ, організатори готувалися до цієї акції сумлінно. Вони попередили владу про те, що буде, але влада, як на наш погляд, спочатку мала б переконати громади у тому, що все йде за графіком, і не допускати до перекриття траси. На жаль, цього не сталося і люди вийшли… Ми розуміємо і чиновників: в такий час дуже важко нашкребти стільки мільйонів на 13 кілометрів дороги, але є й інша правда: про цей шлях говорять уже десятиліттями. І якби попередники хоч по трішки та щось робили, то й люди б оцінювали старання. Але дійшло до точки кипіння… Це уже друга акція в Стрілках. Перша завершилася восени начебто обнадійливо, але надії мають властивість не збуватися. Ми розуміємо людей, які вийшли на акцію протесту: їх дістало бездоріжжя, коли товчуть свої автівки, коли не хоче їхати в села спецтехніка, коли, зрештою, долають танкодром зі швидкість у 10 кілометрів на годину. Люди мають право бути почутими!
У перші дні акції народ лояльно ставився до водіїв, які застрягали у «корках». Лояльність була у тому, що кожні десять хвилин пропускали по пять машин з одного та іншого боку. Спецтехніка, машини з продуктами, дітьми їхали без перешкод, а вже наступні дні, коли просвітку і добрих обіцянок не з’явилося, перейшли на суворіші норми – раз у півгодини пропускатимуть машини. Хоча хитруни взялися на спосіб: разом з цементом в автівці перевозять дітей… Протестувальники кажуть, що водії загалом з розумінням ставляться до проблеми, хоча цікаво прокоментував ситуацію колишній голова РДА Турківщини Олександр Лабецький, мовляв, ця акція лише шкодить його землякам з Турківщини, які відчувають проблеми найбільше, а чиновникам, схоже, діла до цього нема. У понеділок горяни продовжили свою акцію, залишаючи вимоги беззмінними, мовляв, не вступимося звідти до того часу, поки не побачимо техніки на шляху від Стрілок до Мшанця… Наші симпатії на боці протестувальників. Ми могли, але не хотіли телефонувати до старосамбірських чиновників, вислуховуючи їхні аргументи, але це проблема не нинішня, це надто «бородата» біда. «Борода» почала рости ще задовго до Петра Назара… Маємо підозру, що якби люди не вдавалися до таких непопулярних кроків, то й влада не реагувала б, або реагувала мляво…
Тепер про політичну складову. Дехто каже, що отець Роман Гром, який був одним з ініціаторів у справі ремонту дороги, який складав пісні і записував кліпи «Плакала», садив з дітьми бульбу на обочині дороги і так далі, мав би займатися справами духовними, а не такими мирськими… Гадаємо, з духовністю він справляється, але ніхто не забороняє священникам бути громадськими діячами і жити одним життям з громадою. Інші (прихильні до влади) переконані у тому, що хтось на такій акції набиває собі політичний капітал в передвиборчі кишені. Допускаю, бо хтось же мусить очолювати такі події і вести за собою ображених давніми обіцянками людей, але маємо пораду: шановні чиновники, зробіть той шлях без нагадування з боку громад і ми самі вас попіаримо, похвалимо, полюбимо… І візьмете собі цю заслугу.
Треба сказати, протестувальники поводяться культурно, навіть жіночки нарізають їм канапки в наметі, а місцеві артисти співають пісень, навіть дні народження святкують, влаштовують нічні чергування. Після своєї першої акції восени люди. втішившись начебто перемогою, навели на території повний порядок – так, наче нічого й не було…
У понеділок вийшли на трасу, але уже після обіду стало відомо, що мирну акцію закінчують. Того дня на зустрічі з ініціативною групою керівники району пообіцяли розпочати ремонт цієї ділянки найближчими днями. Протестувальники дали владі три тижні, аби та нарешті розпочала ремонтні роботи.
І щоб довершити тему доріг по-старосамбірськи, розповімо про ще одну подію, далеку від Стрілок. Заступник голови районної державної адміністрації Микола Петрик виїжджав у Княжпільську сільську раду з метою розгляду звернення сільського голови щодо сприяння у проведенні ремонтних робіт на дорогах місцевого значення сіл Княжпіль, Мігово, Велике та Кропивник. Спільно з війтом Ольгою Сивою та депутатом сільської ради Степаном Олексиним оглянули дороги та обговорили проблемні питання. Прийняли рішення – з липня розпочати ремонтні роботи на найбільш проблемних ділянках вказаних доріг… Хотілося б такого ж упевненого рішення і з приводу значно гарячішої точки – перепрошую за слово, траси від Стрілок до Мшанця.
Роман ІВАНЧУК.