Хоспіс у Сідому серйозно занедужав і уже сам потребує паліативної допомоги
Давайте поговоримо про хоспіс у Сідому. Кілька років тому хтось тішився, що будемо мати такий заклад для хворих немічних людей, хтось печалився, бо начебто заклад відбирає у основної районної медицини купу грошей, але як би там не було, колектив Тараса Струка довів свою працездатність і необхідність. Зі старої розвалюхи, яка називалася «лікарня в Городище», утворився новий сучасний заклад, можна сказати, європейського зразка. Але в Україні так не буває, щоб все було добре…
В УКРАЇНІ, розповів журналістам керівник закладу Тарас Струк, є лише дев’ять автономних стаціонарних спеціалізованих лікарень «Хоспіс». Щоб всіх їх, у тому числі й наш, не закрили, потрібно всього 39 мільйонів гривень. Хіба це, скажіть, гроші для держави? Але у Києві, сумує пан директор, чиновники Національної служби здоров’я України (НСЗУ) різними схемами лобіюють чужі інтереси, а до реальних потреб профільних «Хоспісів», які давно успішно функціонують, набули чималого досвіду, їм байдуже. Починаючи з квітня, коли стартував другий етап медичної реформи, колектив опинився перед серйозними фінансовими викликами. «Хоспіс» уклав угоду з НСЗУ, згідно з якою лікарня отримуватиме фінансування на дві послуги – стаціонарна паліативна медична допомога та мобільна паліативна допомога. Колектив готовий, але для повноцінного функціонування та надання якісних медичних послуг на рік «Хоспісу», згідно з кошторисом, потрібно 4 млн. 915 тис. грн. Однак НСЗУ визначила, що лікарні достатньо 10 відсотків фінансування. Відтак, до кінця року медичний заклад від Служби отримає лише понад 380 тисяч гривень. За словами Тараса Струка, в Національній службі здоров’я України не взяли до уваги, що на Самбірщині «Хоспіс» не новоутворений, а роками працює, як кажуть, на повну потужність.
Фаховість наших медиків, їхній авторитет, позитивні відгуки населення – це ті чинники, які переконують, що такий спеціалізований заклад охорони здоров’я вкрай потрібний. На жаль, саме цих переваг НСЗУ не врахувала, а кошти з державного бюджету механічно розподілила навіть серед нових, які ще утворюються і не скоро запрацюють, а також відділень лікарень, де не буде хоспісним пацієнтам забезпечено належного паліативного догляду та лікування, вважає Тарас Миронович.
Надалі за лікування важкохворих пацієнтів у стаціонарі «Хоспіс», згідно з договором, від НСЗУ помісячно Сіде отримуватиме близько 42 тисяч гривень. Районний бюджет також профінансував тільки до квітня, оскільки в майбутньому гроші мають надходити з Києва за пацієнтом та надані йому медичні послуги. Із щомісячних 42 тисяч гривень лише на придбання продуктів харчування 30 стаціонарних хворих потрібно на місяць близько 26 тисяч гривень, на медикаменти та препарати без врахування подорожчання – понад 29 тис. грн. А про зарплату 50 медичних працівників у Національній службі здоров’я України, мабуть, забули. Ми собі подумали, що в Україні уже навіть важкохворим людям не дають померти без болю, в теплі і при доброму догляді…
Микола СЕНЕЙКО.