Як підприємство «Чумак» в Добромилі народний ресторан відкривало

Давайте поговоримо про ресторанний бізнес. Дуже важко знайти нині власника, який би не нарікав на власну долю чи не скаржився на відсутність адекватних прибутків. Ну, що там казати, купівельна спроможність споживачів не така вже й висока, аби можна було просто так з родиною, скажімо, повечеряти у фешенебельному закладі.

Минулого тижня наш репортер був на презентації ресторану «Nota sol» у Добромилі і був приємно вражений зізнанням власника – керівника фірми «Чумак» Ігоря Гарася, що цей проєкт їхнього підприємства – не зовсім бізнесовий, він створений радше для морального задоволення і для того, щоб Добромиль не відчував себе меншовартісним, виглядав презентаційним і мав відповідний зал для урочистостей, прийому гостей, міжнародних делегацій, весіль, хрестин і всього іншого, що потребує культурного відпочинку. Недарма перший заступник голови Старосамбірської РДА Руслан Пупа, тільки побачивши інтер’єр, відразу сказав: «Почуваюся, як у Львові». Голова райради Тетяна Терлецька підійшла до теми більш практично: «Ми, – каже, – невдовзі будемо презентувати в Добромилі міжнародний проєкт з участю польських партнерів, і уже будемо мати куди їх запросити». Відтак, помічник-консультант народного депутата України Андрія Лопушанського Іван Грись похвалив керівників підприємства «Чумак» за те, що сміливо беруться за різні справи і це у них не зле виходить… Пригадав, що колись був в Чикаго і почув, що заможні американці замовили меблі в Нижанковицького «Чумака», переправляли товар через океан кораблем і щиро радіють якісній покупці. Тому, мовляв, втримати марку ресторану таким наполегливим власникам не буде складно. До речі, Тетяна Терлецька вдалася до креативності і, ще нічого не спробувавши за столом, уже подарувала приблизно такий же знак, як дарує відома Ольга Фреймут, про те, що вона (Терлецька) рекомендує ресторан у Добромилі… Взагалі, як на мене, це було не стільки новосілля, скільки презентація і закладу, і колективу…

Трохи історії. Приміщення – колишній Добромильський ресторан райспоживспілки. Там робили знамените колись «По-добромильськи» – бульба з м’ясом. Потім все це забулося, закрилося і стало пропадати в самісінькому центрі міста. Точніше, ні. Одного разу його хтось викупив, то було у дев’яностих, але не пішло. Приміщення придбало підприємство  «Чумак» – Ігор Гарась, Юрій Шатинський  і взялися за реконструкцію. Кілька років праці та втілення ідей і зал є – сучасний, багатий, вишуканий. Далі залишилося наповнити його смачними харчами, ввічливим обслуговуванням та доступними цінами. Ми були приємно вражені тим, що професор історії зі Львова Михайло Кріль, який зачудований у нашу Добромильщину, порадив пошукати у стареньких бабусь давні рецепти галицьких страв і ними приваблювати як наших, так і іноземних туристів. Не втримався від порад і я… Добромильчанка Наталя Петрик свого часу ледь не дійшла до фіналу «Майстер-шеф» і, мабуть,залюбки погодилася б до порад пана Кріля про автентичні страви додати і порад з сучасної кухні. Тато Наталки, він же мер Добромиля Юрій Петрик, кивком голови схвалив нашу ідею… Знаєте, що у всіх цих бесідах нам дуже імпонувало? Господарі, запросивши гостей, не кичилися надміру, не вихвалялися тим, чого здобули, а дослухалися до нас, і зрештою, були просто раді від того, що створюється такий собі народний заклад, у якому буде смачно, ситно і за добромильськими цінами – бо проєкт не стільки бізнесовий, скільки задля задоволення.

Роман ПОГОНИЧ.