Ігоря Піхоцького назвали «хресним татом»
Такими новосіллями уже нікого не здивувати, бо навіть Старосамбірщина уже звітує про 13 майданчиків зі штучним покриттям. Але кожне свято по своєму особливе. Топільниця, скажімо, пишається тим, що звели споруду за нецілих три місяці. Це насправді рекорд, вартий наслідування.
Рекорд ще й в іншому: гроші дала лише обласна рада на килим, все інше люди зробили самі. Голова райради Тетяна Терлецька назвала це диво самоорганізацією громади. І це справді так. Підприємець Володимир Цегенько, який займається встеленням килимів і має їх на своєму рахунку уже більше десятка, твердить, що в Топільниці люди, наче мурахи трудилися. Як тільки хтось кине клич, що треба попрацювати, невідомо звідки усі злітаються – від малого до старого, і роблять, хто що може. І у той же час сільські ґаздині варять для майстрів обіди і приносять на стадіон. Це якраз і є те, що називається патріотизмом. Ще один рекорд по-топільницьки: на відкриття прийшло стільки люду, скільки більше ніде на таких новосіллях не бачили. І причому, більшість гостей – жінки. Навіть літнього віку. А хочете знати, звідки пішла мода на такі майданчики? Керівник Департаменту фізичної культури, молоді і спорту Роман Хім’як сказав, що років п’ять тому було прийнято виділяти гроші на спорт, але кичилися обранці тим, що якійсь команді купили один комплект форми і їздили піаритися. Потім комусь спало на думку, що спортивна форма має властивість зношуватися. А треба щось залишити дітям-внукам. І дійшли висновку: слід будувати стадіони. Нині їх на Львівщині уже 164. Депутат обласної ради Михайло Гичка сказав, що такого щедрого Святого Миколая в Топільниці ще не було. Та, зрештою, хто коли вірив, що у далеке гірське село прийде таке благо. Треба сказати, що пана Гичку у горах дуже хвалили, хоча він не їхній депутат, але єдиний від району. Тому абсолютно все, що твориться на Старосамбірщині обласною радою, йде за його сприяння. Інколи, зізнається, з боями-криками треба щось для району вигризати, бо у інших обласних обранців також є округи… Хтось зізнався, що коли був у Польщі і вперше побачив такі майданчики, то задав собі запитання: коли ж в Україні таке буде? Мабуть, не доживе, не дочекається. Та ба, дожив… Але якщо і віддавати комусь належне у недільній імпрезі в Топільниці, то Ігорю Піхоцькому. Сказати, що він фанат спорту – не сказати нічого. Він просто ним живе – навіть не знаємо, як його у сім’ї терплять з постійними виїздами, турнірами, нагородами і усім таким іншим. Власне він і спровадив на ці терени новий майданчик. Такий собі авторитет як у молодих, так і старших. Футболісти, коли взяли слово під час освячення майданчика, назвали Ігоря Піхоцького «хресним татом» – у найкращому розумінні цього слова. Видно, заслужив. Сам «тато» у своєму виступі був доволі емоційним і згадав новітніх опозиціонерів у районі, які можуть сказати, що хтось на майданчиках піариться, а може навіть і краде… Самі, каже, нічого не роблять, ще й інших паплюжать…
А закінчилося дійство тим, чим і мало закінчитися. Річ у тому, що ще перед священниками хлопчаки випробували новий стадіон. Турнір був емоційним, а місця поміж собою розділили у такій послідовності: Старий Самбір, Бусовиська, Топільниця, Стрілки, Головецько, Страшевичі. Як прокоментував результати сам Ігор Піхоцький, у тих населених пунктах, де майданчики звели раніше, хлопці грають ліпше. Але, бронза для початківця Топільниці – результат чудовий.
Роман ПОГОНИЧ.