Куди бігти 1 квітня, якщо у вас заболить живіт?

SambirWZ
235

Куди бігти 1 квітня, якщо у вас заболить живіт?

Медичний директор Старосамбірської ЦРЛ Олег Горбовий про імовірну реформу медицини, комфортне лікування, пакет для жіночих грудей та свою зарплату

Ми не раз писали про те, що спрогнозувати будь-що у нашій державі доволі непросто. Нині так, а завтра інакше… Увесь український нарід з затамованим подихом очікує 1 квітня – не для того, аби посміятися з чогось, а тому, що саме цього числа має стартувати другий етап медичної реформи. Ми щойно з першим етапом ледве розібралися, навчившись ходити до сімейних лікарів, тепер будемо долати другий – спеціалізовані лікарі. Адже гроші на лікування мають «йти» за пацієнтом… Як воно буде насправді, спробуємо спрогнозувати разом з медичним директором Старосамбірської ЦРЛ Олегом ГОРБОВИМ.

-Пане докторе, останнім часом ЗМІ зарясніли заголовками про те, що реформи у вашій галузі згортають, бо начебто недолугі… Зрештою, самі медики прогнозують, що реформа вдарить по них, мінімально оплачуваних бюджетниках, і залишається єдиний вихід – шукати трудового прихистку на закордонні.

-Про згортання реформи в Україні говорять лише ті, хто не хоче поступу вперед, а прагне залишатися на рівні дев’яностих років. Тут я погоджуюся з керівником Західного відділення Національної Служби Охорони Здоров’я України Мар’яною Возницею, яка переконана, що в нашій державі реформа медицини запізнилися рівно на 28 років… Як на мене, реформа у тому форматі, який нам пропонують, негативно вдарить тільки по тих лікарях, які не готові працювати в нових умовах і до яких пацієнт може не піти… Лікар, до якого піде хворий, зароблятиме достатньо для життя в Україні… Свого часу багато скептицизму було на адресу сімейної медицини, але нічого – прижилося…

-Як має виглядати вторинний рівень надання послуг? І бажано відповідати просто: що робити пацієнтові, у якого раптом заболів живіт? З чого чи з кого розпочинати?

-Реформа спрямована на порядність та відповідальність самих пацієнтів за своє здоров’я. Що стосується конкретного прикладу: якщо у хворого гострий стан, йому не потрібно буде скерування від сімейного лікаря. Проте, у наш час люди хитрують і видають задавнені випадки як гостру необхідність. Якщо є потреба звернутися до лікаря вторинного рівня, то пацієнт має два шляхи: взяти скерування у свого сімейного лікаря, в цьому випадку кошти за його лікування перераховує Національна Служба Охорони Здоров’я, або звернутися безпосередньо до профільного спеціаліста, але тоді доведеться платити з власної кишені. Існує ще й третій варіант, який, на жаль, не конче популярний у нашій державі – медичне страхування. Тоді лікування відшкодовує лікарні страхова компанія… Скажу простіше: Національна Служба – це та сама страхова фірма, яка забезпечує лікування хворих, якщо, певна річ, хворий має укладену декларацію з сімейним лікарем.

-Якщо держава, як ви кажете, буде оплачувати лікування, то чи повинен пацієнт віддячувати додатково лікареві і купувати медикаменти за свої гроші?

-Держава забезпечуватиме необхідний мінімум для лікування того чи іншого захворювання. Якщо пацієнт бажає лікуватися з комфортом, з використанням дороговартісних медикаментів, їх треба буде купити за власні кошти. Мінімальне лікування, повторюю, забезпечує держава…

-Знаю, що ваша лікарня пишається тим, що в Києві затвердили для ЦРЛ багато пакетів надання послуг. Це щось свіже і цікаве. Якщо можна, детальніше.

-Національна Служба сформувала загалом 27 пакетів надання послуг, які повинні перекривати увесь спектр медичного обслуговування. Спеціалізованої медичної допомоги стосується 25 пакетів. Тобто, кожна лікарня, враховуючи свої можливості та потенціал, визначається з кількістю надання послуг. Старосамбірська ЦРЛ подала заявки на 14 пакетів. Станом на сьогодні, 8 пакетів пройшли всі перевірки і чекають на підписання. Давайте я вам розтолкую, що таке пакет? Вони різні, як і різний об’єм роботи. Для прикладу: пакет стаціонарної допомоги без хірургічних втручань включає всі терапевтичні спеціальності, а пакет, скажімо, мамографія – дуже вузька сфера діяльності і обмежується обстеженням молочних залоз у жінок.

-Одного разу ви у приватній розмові з нами похвалилися тим, що маєте тих пакетів більше, ніж Самбірська ЦРЛ, а тому можете претендувати на звання опорного медичного закладу. Ви змінили свою точку зору?

-Мені не пасує вмішуватися у справи сусідів, але, на скільки знаю, станом на сьогодні, Самбірська ЦРЛ, подавши 15 пакетів, ще не має підтвердженого жодного. А опопорність будь-якого закладу будуть визначати самі пацієнти. На мою думку, здорова конкуренція поміж сусідами принесе тільки позитивний результат у плані медичного обслуговування. Пацієнт сам обере, куди йому їхати за здоров’ям.

-Недавно соціальні мережі з посиланням на бухгалтерію райради оприлюднили вашу заробітну плату. Зрештою, народ має право знати… Так ось, ви отримуєте більше 40 тисяч гривень у місяць. Ви вважаєте цю зарплатню оправданою, ви її відпрацьовуєте і чи не соромно вам дивитися в очі простому лікареві, який отримує більше п’яти тисяч гривень?

-У мене зустрічне питання: чому ті ж соціальні мережі, сказавши «а», не сказали «б»? Свідомо подали мою зарплату за жовтень минулого року, оскільки в цей період мені нарахували, опріч зарплати, відпускні та оздоровчі. Щоб вирахувати реальну зарплату, скористайтеся нескладними математичними підрахунками і побачите, що вийде не така уже й захмарна цифра. Мою реальну зарплату колеги-лікарі знають, а тому мені не соромно дивитися їм в очі. Вони також розуміють, який об’єм роботи у мене…

-Давайте повернемося до теми, актуальність якої не втрачається. Щось змінилося у ставленні обласної влади до збереження та добудови хірургічного комплексу за Дністром?

-Крім того, що обласна влада досі не реагує на звернення з району, нічого новішого сказати не можу. Знаю, що голова райради Тетяна Терлецька готова брати відповідальність бодай за охорону будови, але, згідно з офіційною версією зі Львова, усі документи на цей об’єкт, згоріли під час Революції Гідності. А без паперів вкладати бюджетні гроші в охорону будівлі ніхто не дозволить. Це те саме, що охороняти «кота в мішку».

Роман ІВАНЧУК.

 

Вас це може зацікавити