Нестор зі Старосамбірщини уже з… рукою
Кандидат медичних наук Юрій Войтів підтвердив нам унікальність операції, але зазначив, що пришивати кінцівки потерпілим воїнам АТО – це зовсім інакше
Ця новина уже пройшла по усіх Інтернатах, але ми однаково не можемо її обминути, бо насправді – факт дивовижний. Львівські хірурги пришили руку 23-річному хлопцеві зі Старосамбірщини. Від моменту операції пройшло немало днів, тож можна впевнено сказати – рука працює.
Надії на те, що Нестору вдасться врятувати ліву руку, яка трималася лише на шматочках шкіри, практично не було. Кістка, судини, нерви, сухожилля – все було пошматоване. Але хірурги Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги ризикнули. Вони складали кістки, зшивали судини, сухожилля, нерви заново…Нестор розповів лікарям, що працював на будівництві. Він закладав у вимкнену електричну бетономішалку пісок, цемент, коли хтось випадково її увімкнув і руку хлопця затягнуло і пошматувало. Він намагався допомогти собі правицею і йому розтрощило палець і на другій руці.
Попереду у Нестора ще кілька коригуючих операцій, але найстрашніше вже позаду, констатують медики. До львівської лікарні швидкої медичної допомоги хлопця привезли з важкою зовнішньою кровотечею. При таких травмах, як правило, проводять ампутацію. Але хірурги вирішили спробувати врятувати руку. Оперувати взявся хірург Гнат Герич. Його асистентами були Остап Зубач і лікарі-інтерни Богдан Гель та Петро Домбровський. Операція тривала шість годин. Ліва рука хлопця була ушкоджена в критичній зоні, де зосереджені дрібні судини, артерії, нерви, а у пацієнта ще й були повністю вирвані сухожилля. Операція була надважкою, руку збирати поетапно. Збирали і фіксували кістку, під мікроскопом зшивали судини, нерви, сухожилля. Нам дуже хотілося врятувати хлопцеві руку, тож з нетерпінням чекати три дні, протягом яких мало стати відомо – працює рука чи ні. Рука запрацювала, розповів ZAXID.NET Гнат Герич. Під загрозою ампутації був і четвертий палець на правій руці. Його також довелося збирати докупи по частинах.
Нам залишається лише додати, що Гнат Герич – син добре знаного на наших теренах хірурга, професора Ігоря Герича, який свого часу працював головним лікарем у Турці, потім керував обласним департаментом охорони здоров’я… Це той випадок, коли діти, не виключено, перевершують батьків.
Ми не сумнівалися ні в унікальності операції, ні в геніальності самих хірургів, але, коли своя сорочка ближче до тіла, то попросили поділитися враженнями старосамбірського хірурга з багаторічним досвідом, кандидата медичних наук Юрія Войтіва. Він, зазначивши, що Нестор не йшов через старосамбірський приймальний покій лікарні, двічі повторив нам, що операція справді надскладна, що братися за таку справу могли тільки відчайдушні медики, більше того, у цій лікарні створені усі умови для таких втручань – є належним чином (мікроскопами) обладнана операційна. Особливість операції була й у тому, що слід було провести повну реконструкцію руки, складаючи її буквально по кісточках. Ми, розділяючи радість лікарів, перепитали у пана Войтіва і про сучасне: якщо у Львові так вдало провадять складні операції, пришиваючи кінцівки, то може б до нас привозили понівечених хлопців з передової? Але відповідь не була оптимістичною: виявляться, вибухові травми і побутові – зовсім інші речі. Шкода…
Роман ІВАНЧУК.