Вікна, двері і чисті стіни для 18 тисяч 651 людини

SambirWZ
20

Вікна, двері і чисті стіни для 18 тисяч 651 людини

Отця Михайла Николина запросили на освячення амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Старому Самборі. Якраз рік тому вона відкрилася, а днями колектив Василя Савенка закінчив ремонти і влаштував презентацію,  запросивши голову райради Тетяну Терлецьку, першого заступника голови РДА Руслана Пупу, генерального директора старосамбірської медицини Івана Медведя, медичного директора Олега Горбового, депутата райради Романа Батючка…

Але повернемося до отця Михайла. Здається, він щиро втішився, що його запросили на таку поважну імпрезу і сказав, що навіть коли станеться так, що людську працю почнуть заміняти роботи, то професію лікаря, вчителя і священника не замінить жоден механізм. Бо це люди, які не можуть не любити інших (свята правда!) і мають думати головою, а не всілякими там дротиками та кнопками. Ми б додали до цього переліку і журналістів, бо ніякий робот так гарно не описав би імпрезу у колективі пана Савенка. Офіційно вона називалася презентацією з нагоди закінчення проєкту «Капітальний ремонт будівлі амбулаторії сімейної медицини Старого Самбора». Увійшли сюди заміна вікон, дверей, побілка стін, нові меблі. Василь Олексійович розповів нам, що прийняв трьох будівельників у штат, які чесно працювали, бо, якби наймали фірму збоку, то ремонт вийшов би у кілька разів дорожчим. Крім того, усі медпрацівники місцями забували, що вони медпрацівники, і допомагали будівельникам, чоловіків своїх долучали, до пізньої години марафет наводили. Одне слово, творили собі робоче місце. Та й для відвідувачів старалися. Бо, знаєте, одна справа, коли пацієнт йде у гарні кабінети, а інша – у «конюшні»… Нині амбулаторія об’єднує 14 лікарів, 5 лікарів-педіатрів, 25 жінок середнього медичного персоналу та 3 – молодшого. Цей колектив обслуговує немало-небагато, а 18651 людину. Мах роботи, скажемо вам… Тетяна Терлецька пригадала те, що завжди у таких випадках говорить: гарні стіни, нові вікна і двері – це чудово, але усе це ще треба наповнювати теплом, любов’ю, повагою до пацієнта.

Василь Савенко додав і свого – поваги до працівників, власне тих, які мають дуже відповідальну працю, бо повертають людям здоров’я… Про таке не пишуть у газетах, але ми зробимо виключення. Напередодні першої річниці створення амбулаторії Василь Олексійович наварив рибної юшки, насмажив шашликів і влаштував нараду на природі у Нестера…  Ви собі не уявляєте, якими задоволеними були усі. А дехто з молодшого медичного персоналу твердив, що навіть не уявляли собі, що можна просто так посидіти за столом зі своїм начальством… Як мало треба людям для щастя…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити