Події 2015 року, які змінили нас та історію
За багаторічною традицією, «Високозамківська Самбірщина» гортає свої сторінки, щоб разом з вами пригадати ті події, які ми пережили, якими раділи чи печалилися…
Щоразу шукали переможців у тих чи інших номінаціях. Але вже другий рік поспіль, зважаючи на розмаїття здебільшого не найкращих подій, від номінацій відмовляємося. Отож, традиційно ми так і не знайшли претендента на звання «Людини року-2015». Начебто якісь спалахи у тих чи інших особистостей були, але то тільки спалахи… Насправді ж, найбільш вагомою подією року, який увійшов в історію, ми б назвали місцеві вибори. Доволі несподівано, як нам видалося, пішли ті мери Старого Самбора і Самбора, які були. Хоча, давайте дивитися правді у вічі: навіть якщо були у їхній діяльності певні промахи, то загалом лиха не наробили. Але волею громад їх поміняли на молодших лідерів. Дай Боже молодшим втримати планку попередників і не розчарувати виборців. Помінялися і голови районних рад. Це зрозуміло, позаяк у ради прийшли у більшості нові і молоді депутати та захотіли мати інших провідників. І їм, дай Боже, піти у своїх планах далі за попередників. Сенсацією стало те, що Самбірщина – на місцевих виборах здобула аж шість депутатів обласної ради у той час, коли Старосамбірщина – лише одного… І нарешті, треба сказати, що Самбірський район особливо відзначився на рівні області, делегувавши на поважну посаду голови бюджетної комісії голову РДА Олега Домчака. До кадрових рокіровок треба додавати і те, що пішов у відставку (добровільно) голова Старосамбірської РДА Мирон Пацай, а на його місце повернувся очільник району зразка часів Ющенка Микола Цепенда… Тому 2015-й можна назвати роком перезавантаження місцевої влади.
Серед інших подій, які нас вразили, хочемо назвати відкриття вітрової електро-станції у Старому Самборі. І колектив «Еко-оптіми», який очолює Максим Козицький, буде продовжувати цю добру для енергетики України справу. Ще однією поважною подією наші експерти вирішили назвати реформу місцевої поліції. Що б хто не казав, але довіри до правоохоронців явно побільшало. Зрештою, до керівництва відомствами як у Самборі, так і Старому Самборі прийшли, як нам видається, добрі фахівці. Можемо з абсолютною упевненістю говорити про те, що важливою подією для Старого Самбора стало відкриття об’їзної дороги. Залучили кошти Європи і свої та довели усім, що навіть наші українські майстри можуть і вміють прокладати шляхи. І це чи не найважливіше. Не можемо не відзначити і події, яка була направду хвилюючою – у Самборі на місці поховання Героїв АТО спорудили Меморіал Па-м’яті. Тодішня влада залучила бюджетні кошти, бо геть не пасувало брати гроші з родичів загиблих. Щоправда, як нам стало відомо, майстри, які ті пам’ятники встановлювали, недофінансовані. В останню хвилю додали кількість пам’ятників, за них бюджет обіцяв проплатити після виборів, але влада змінилася і тепер майстри не знають, чи нова влада їм поверне гроші. Ось така не зовсім приємна арифметика. Є і інші події, які так само варто згадати, бо залишили слід в історії. Як от видання книги «Сакральне будівництво Старосамбірщини», яку задумав за життя і всіляко сприяв дослідникам Володимир Горбовий – багаторічний керівник Старосамбірщини. Такого видання не має жоден інший район України. Нам приємно згадати, що у Стрілках 237 сопілкарів одночасно заграли Гімн України і ця подія заслужила на Книгу рекордів України. Ми не знаємо, чи подія туди увійшла, але нам, зрештою, байдуже, головне, що ми це задумали, ми це і втілили у життя – спасибі старосамбірським митцям. А що стосується спортивних досягнень земляків, то, без сумніву, пальму першості віддаємо Миколі Драгану з Підгайчиків, який став у Німеччині чемпіоном світу з гирьового спорту.
Взагалі, коли гортали підшивку «Високозамківської Самбірщини», то несподівано зробили цікаве відкриття. Дослідили, про що ми писали найбільше. Так ось, най-більше писали про наших волонтерів і їхні справи. Жоден номер не обходився без таких публікацій. От що б хто не казав, але наші люди, хоч у більшості незаможні, але коли стосується святої справи – зігріти своїх земляків на фронті, допомогти їм, останнє віддадуть… На другому місці у тематиці наших публікацій займає медицина, точніше, забезпечення галузі грішми на зарплати. Хоча визнаємо, писали не про те, як наших людей лікують, а як у медицині провести оптимізацію, аби дожити при зарплатах до нового року. Богу дякувати, дожили, реформи розпочалися… І на третє місце за кількістю повторюваності тем виставили проблеми об’єднаних громад. Самбірщина, як відомо, стала лідером за кількістю об’єднань, ми переживаємо нині складні часи (поки все не увійде в колію), але так чи інакше, назад дороги нема…
Хоча, чесно сказати, найбільше уваги протягом року ми приділяли кримінальним подіям у нашому реґіоні. І не тому, що ми любимо цю тему (радше навпаки), а тому що тих кримінальних пригод так багато і почасти вони такі резонансні, що обминути їх увагою неможливо. Ми переконані у тому, що крадіжки, п’яні вбивства та аварії – це почасти від нашої бідності, безробіття і, вибачте, дурості.
Давайте разом з вами вкотре сподіватися, що настануть ліпші часи, що буде менше потрясінь, що всі живими-здоровими дочекаємося ще одного нового року, що не будуть гинути чи ставати інвалідами бійці АТО, що настане мир в Україні, що нарешті чиновники і всі інші перестануть брати хабарі, що влада стане мудрішою, що діти, які підростають, перестануть мріяти про те, як би швидше спертися на ноги і чкурнути світ за очі подалі від рідної країни… Нехай доля буде прихильною до нас, а новонароджений Ісусик прийде у кожну нашу домівку, обніме нас Своїми рученятами і благословить на Мир, Добро і Любов.
Роман ІВАНЧУК