48 мільйонів за брухт не платять

Подія минулого тижня, що заполонила усі ЗМІ, – продаж Воютицького спиртзаводу. Ми писали про це раніше і от факт відбувся! Аукціон пройшов з переможною ставкою – 48 мільйонів гривень.

ФАХІВЦІ кажуть, що вигідно продали, хоча, як нам видається, слово «мільйон» останніми роками якось геть знівелювалося: «Мільйон туди, мільйон сюди – яка різниця». Ми розуміємо, що так воно ніколи не буде, але так хотілося б, щоб сталося. Маємо на увазі – нехай би при таких торгах хоч якийсь мільйон йшов на місцеву громаду – це ж бо тамтешні люди створювали завод своєю працею… Але то фантастика, адже мільйони підуть у державний бюджет і десь «загубляться» поміж високими зарплатами великих чиновників.

Це вже 14-ий спиртовий актив, для якого Фонд держмайна знайшов приватного інвестора на прозорому онлайн аукціоні. За цей об’єкт приватизації на відкритих торгах змагалися 3 учасники, які збільшили ціну від стартової у півтора рази – з 32 млн грн до понад 48 млн грн. Новий власник отримає, зокрема, цех розливу, виробництва концентрату квасного сусла і полісолодових екстрактів, будівлю насосної станції води, варочне і дріжджебродильне відділення, інше. Переможець аукціону тепер повинен підписати протокол про результати аукціону, укласти договір купівлі-продажу і провести розрахунок. Після цього процес приватизації Воютицького МПД вважатиметься офіційно завершеним.

Місцевий люд, як нам здається, найбільше збуджує не так кількість мільйонів, як «хто купив»? Який олігарх і звідки? Бо бідний стільки мільйонів не має… Не знаємо, навіть «Економічна правда», інформуючи про подію, не назвала нового господаря підприємства. Народ переймається ще й тим, щоб то був справжній господар, який відновить виробництво, а не поріже метал на брухт. Будемо сподіватися, що 48 мільйонів за брухт не платять… Назва фірми, яка придбала Воютичі, в принципі ні про що не говорить. Так само, як хто за нею стоїть? Нові власники на підприємстві, яке уже два роки простоює, не з’являлися ще, про наміри колективові не доповідали. Та й колектив на роботу практично не ходить – конторські працівники за потреби, вахтери та поодинокі робітники – от і все…

Роман ПОГОНИЧ.