На кордоні у Нижанковичах Бобак став Кімаком
Цьогоріч наші репортери не поїхали на традиційну акцію «Вифлеємський вогонь» у Нижанковичі, бо вона, як правило, традиційна. З обидвох боків приходять польські та українські урядники, тішаться одні одними, колядують по нашому і по їхньому, запалюють ватру, харцери та пластуни обмінюються Різдвяними сувенірами. А далі вогник миру та надії розвозять по містах та селах Старосамбірщини.
СЦЕНАРІЙ на стільки досконалий і відточений за десять років, що додавати до нього нічого. Ми у «Високозамківській Самбірщині» обмежилися тим, що дали анонс події і скликали нарід у Нижанковичі та на сільські майдани, вважаючи, що виконали свою місію.
Однак, те, що сталося, змусило повернутися до акції. Річ у тому, що українські прикордонники цього разу ввели новизну – до самої «колючки» допускали тільки тих, хто був внесений у список. Хто не вписаний, а приїхав, чи нижанковицькі ґазди, які підішли на свято, змушені були стояти неподалік і нічого не чути. Та й старосамбірські поважні пани, які здолали купу кілометрів, так само зосталися неподалік. їх це образило, бо попередніх років такої пильності прикордонників не було – люди підходили до брами, а довкола стояли стражі порядку, оберігаючи цноту кордону – аби хтось раптом не чкурнув стрімголов до Польщі. Дійшло до курйозу – на свято зблизька не потрапив навіть заступник голови районної ради Микола Мартич – він чомусь не опинився у списках запрошених, а може думав, що його статус дозволяє йому бути там, навіть не замельдувавшись заздалегідь. Йому наші прикордонники сказали: «З поворотом». А от його колега – заступник голови Самбірської районної ради Андрій Бобак відразу зметикував, що його у списках також нема, зате є голова ради Віталій Кімак. Отож, Андрій Іванович, назвавшись Віталієм Кімаком, успішно пройшов на акцію. Може то і гріх брати на себе прізвище шефа, але чого не зробиш заради мети. Після цього Андрій Бобак удостоївся виступу перед гостями та земляками і був радий від того, що його похвалив за лаконічність і влучність хтось із польських чиновників…
РоманІВАНЧУК.