Нижанковичі під «знаком запитання»?

Старосамбірщина розширює географію співпраці з іншими громадами і минулого тижня голова райради Тетяна Терлецька підписала угоду про співпрацю з Трускавцем, гміною Риманув, Сяноцьким повітом (Польща). Географічно їх можна вважати сусідами, тільки кордон розділяє. Проте об’єднують спільні радощі і проблеми – Карпати, дороги. Кожна сторона має свої види на цю угоду.

Старосамбірщина, приміром, хоче поліпшити туризм, бо є сподівання, що поляки, які подорожуватимуть у Трускавець, заїдуть подивитися і на наші терени, тим паче, маємо що показати. Тетяна Терлецька вірить у те, що відремонтована траса Львів-Турка поліпшить “зелений туризм” – це коли, наприклад, львівські пани захочуть подихати нашим повітрям і приїдуть собі на Старосамбірщину на кілька днів. Наразі з тим туризмом у нас більше аматорського, але якщо горяни навчаться продукувати туристичний продукт, то зможуть на цьому заробляти. Поляки з іншого боку кордону це уже вміють… І крім всього іншого, сторони мають намір писати спільні міжнародні проекти – ну, щоб з Європи гроші брати. Ми маємо добрий досвід такої співпраці – ремонт дороги у Старому Самборі.

Іншого разу Тетяна Терлецька була у Перемишлі і так само говорила з партнерами про спільні інтереси. З усього, про що вона нам розповіла, найцікавішим залишається пункт з приводу Нижанковицького “вікна” в Європу. Ми натішитися не могли тим, що поляки ось-ось розпочнуть будівництво пункту пропуску, але насправді оголошений тендер не виявив бажаючих там будувати – ну, чесне слово, не щастить з Нижанковичами… Але поляки запевнили, що оголосять новий тендер. Втім, сусіди раду собі дадуть – це можна точно казати, але з нашого боку (і це вимога партнерів) треба думати про українську дорогу до кордону. Ймовірно, її будуть зводити (невідомо коли) в обхід Нижанкович, щоб, опріч самого шляху, не думати про той багатостраждальний металевий міст з дерев’яним настилом.

Роман ПОГОНИЧ.