Не можна любити лікарів лиш раз у році

Дуже сверблять руки написати про недільне всенародне свято – День медика. Усі маємо властивість час од часу на щось заслабнути і лікуватися. А тому ми в принципі теж лікарі. Якщо не в аптеці лікуємося, то через Інтернет. А вже коли геть нестерпно, то біжимо до шпиталю. 

Отож, як тільки вранці настало свято і до самого вечора теперішні і майбутні пацієнти на усі лади дякували своїм рятувальникам, пишалися їхньою мужністю, їхнім професіоналізмом, дякували за врятовані життя чи певним колективам, чи окремим лікарям. Створювалася ідилія того, що якщо ми когось у житті і любимо, то виключно медиків. Якщо це направду так, то давайте у всі наступні дні так само шанувати лікарів, а не обгаджувати їх поза плечі, називаючи невігласами, неробами, хабарниками чи іншими поганими словами. Ну, не можна любити людей лише раз у році…

За нашими спостереженнями, кількість вітань медикам у соціальних мережах випереджувала хіба кількість вітань журналістам, перепрошуємо за нескромність.

Роман ПОГОНИЧ.