Згоріла стайня, опухла голова і родичі директора
У Добромильській школі-інтернаті нині «живуть» саме такими непедагогічними темами
Спочатку вирішили обмежитися коротким повідомленням про те, що депутат Львівської обласної ради Михайло Ковалів зробив запит з приводу ситуації, яка виникла у Добромильській школі-інтернаті…
Педагогічний колектив звернувся до депутатів міської ради Івана Кричківського, районної – Мирона Пацая, обласної – Михайла Коваліва, народного депутата України Андрія Лопушанського, голови Старосамбірської РДА Миколи Цепенди, директора Департаменту освіти і науки ЛОДА Олександри Небожук зі скаргою на самоуправство директора Володимира Муля. Йому “інкримінували” те, що втаємничив пожежу, яка трапилася на території закладу, прийняв на роботу близьких родичів…
Але чомусь забаглося поцікавитися і точкою зору самого директора, бо знаємо його багато літ, як доброго педагога та керівника, тому звинувачення видалися нам оригінальними. Зателефонували і дізналися його правду. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, упевнені, що фахівці відгукнуться на запит обласного обранця і розставлять крапки над “і”. Наразі ж подаємо міркування Володимира Муля. Він розповів “Високому Замку”, що пожежа трапилася у той час, коли групою вихованців закладу опікувалася працівниця пані Ольга (ім’я змінене). Але опікувалася не дуже добре, бо хлопчисько підпалив пластикову пляшку. Вона швидко горіла, а дитина чомусь кинула її у сміттєвий контейнер, що був поруч з господарським приміщенням. Багато не треба було, аби вогонь розповсюдився на споруду і вона повністю згоріла. Володимир Муль провів розслідування інциденту, з’ясував, хто у той час мав пильнувати дітвору, зрештою, хлопчик зізнався, як палив пляшку… Але уже як сталося, так сталося… І таке могло статися будь-де, бо діти бувають нечемними. Проте, нас цікавило, чому пан директор скрив факт пожежі на шкільному обійсті? Відповідь, щоправда, нас трохи здивувала, але яка вже є. Так ось, директор не хотів великого розголосу, щоб не почалися численні перевірки, а може і штрафи, бо від цього страждав би колектив…
Стався ще один трафунок, до якого, як вважає Володимир Муль, причетна та ж вихователь. Під час її чергування дитина начебто побила іншу по голові. Чим била, ми не уточнювали, проте пані Ольга запропонувала побитому хлопчині лягти у ліжко, накритися з головою. Наступного ранку дитина не відвелася з ліжка, голова була опухлою, в інтернаті здійнявся галас, викликали директора, потім медиків і дитину шпиталізували. Володимир Муль переконаний, що коли навіть таке і трапилося, то пані Ольга мала негайно викликати медиків, які є у навчальному закладі, і надати поміч… А хлопчик кілька днів пролежав у Добромильській лікарні, а потім ще 5 днів – у Львові, бо стан здоров’я був не найкращим. Але як тільки все відбулося, керівник установи післав гінців за пані Ольгою, щоб та розповіла, як усе було, але вона не прийшла. Більше того, обурюється пан директор, будучи у Львові акурат у той час, коли там лікувався учень закладу, не провідала його.
Тепер про родичів. Володимир Муль підтвердив нам, що у його колективі родичі працюють. Син, до речі, воїн АТО, невістка – психолог, дружина – викладач природничих дисциплін, сват і сваха. До того родичі не працювали у цьому закладі. Пан Володимир твердить, що працевлаштування сина, невістки та дружини, як переконали його юристи, не є корупцією, а свати – можна сказати, взагалі не родичі. Ну, з нашої точки зору, все ж забагато родичів на одну школу…
Скаргу з приводу того, що діється, уже розглядають в обласному Департаменті освіти. А ще у колективі відбулися збори, на яких 70 осіб зі 100 підписалося за директора. Проти, тобто під скаргою про “самоуправство” директора, стоїть 17 підписів, з них, за словами пана Муля, 5 осіб уже в інтернаті не працюють.
Як будемо знати, чим це все закінчиться, повідомимо. Наразі, чесно кажучи, не зовсім приємно було про такі речі писати, бо мова йде про освітній заклад, де все на світі має бути чесно, чисто і благородно.
Роман ІВАНЧУК.