Бачина стартує з асфальтуванням і дійде аж до Морозович

SambirWZ
43

Бачина стартує з асфальтуванням і дійде аж до Морозович

Бачинські ґазди були настільки втішеними тим, що у рідному селі провадять ремонт дороги, що привезли на подію кореспондента «Високого Замку». А уже потім пригадали, що востаннє їхні села асфальтували ще тоді, коли був колгосп, а колгоспом керував знаменитий голова Юрій Полюга. Дорога стала паскудною і нинішній війт Зеновій Припін вирішив: хоч важко, але повторити для наступних поколінь подвиг добродія Полюги.

Два роки пішло на підготовку, бо, самі розумієте, це ж не просто так – це має бути проєкто-кошторисна документація, купа дозвіл, пошук виконавців і грошей. Ні, не так: спочатку – пошук грошей. Небідна сільрада знайшла у своїй казні 400 тисяч гривень, а 2 мільйони «роздобули» в обласному бюджеті. Зеновій Припін, вважаючи, що то не зовсім його заслуга, віддав належне старанням голови обласної депутатської фінансової комісії Олегу Домчаку, депутату обласної ради Михайлу Гичці, голові райради Тетяні Терлецькій. Асфальтування розпочали з Бачини, бо проєкт так і називається «Дорога від Бачини до Морозович» – навесні будуть продовжувати. Щоправда, торчиновицькі люди, як нам розповіли, трохи загнівалися на свого земляка війта. Бо мав би починати з рідного села. Хтось навіть пожартував, мовляв, нехай тепер в Бачині і ночує… Жарт гарний, але сільський голова щодня у часі ремонту на велосипеді їхав у Бачину пильнувати майстрів. Хоча, зізнався нам, і пильнувати особливо не треба, позаяк роблять добре. З виконавцем пощастило – фірма «Нора», яка зареєстрована у Бродах, але має свої відділення в багатьох райцентрах області. На радощах від якісної роботи війт навіть зателефоновував шефові Роберту Григоряну і повідомив, що дає інтерв’ю газеті… Окремо дякували Михайлу Михайловичу, який виступає у ролі майстра на цій дорозі. Його в селі навіть за прізвищем ніхто не називає, а шанобливо: Михайло Михайлович. Ну, нехай так і буде.

Тепер про життя-буття і Припіна в ньому. Торчиновицька сільрада на теренах Старосамбірщини вважається заможною – така собі приміська. Недарма у часі, коли йшли дискусії на тему створення ОТГ, її всі хотіли: і Самбірщина, і Старосамбрщина. Горда сільрада встояла перед спокусами і залишилася сама. У 2017 році лише на акцизі, каже пан Зеновій, мала до двох мільйонів. Потім сталося так, що держава вирішила не віддавати усе на місця, а частину коштів відібрала, мовляв, ми самі будемо ділити. І уже у нинішньому році сільрада від акцизу взяла на половину менше. Акциз в основному від продажу пального… Тим не менше, за час каденції молодого війта у селах багато чого змінилося, наприклад, примарафетили заклади освіти та культури, встановили чотири дитячі майданчики, тренажерні споруди. Встелили майданчик зі штучним покриттям, освітили усі вулиці від Бачини до Морозович, виготовили генеральні плани сіл. Якщо комусь здається, що то все так легко, то помиляєтеся – насправді важкий труд і купа бюрократизму. Тепер починають ремонтувати і ті вулиці, які йдуть з львівської траси до сіл. Люди хочуть цивілізації… До речі, з приводу цивілізації. Якщо у селах будуть добрі шляхи, то це одна з передумов того, що молодь у селах буде залишатися. Це так самі селяни міркують, але ми собі думаємо, що лише гладкими шляхами народ в селах не втримати, навіть в таких заможних, про які розповідаємо. Але прагнути треба.

Ми залишили війта у тій же Бачині, де й зустріли – мусить бути з майстрами. І не тільки тому. Попри гарний асфальт є фоси – це нормально, бо вода мусить кудись стікати. Але нас буквально приголомшило те, що у фосах не дощівка, а… гноївка. Для села, яке називає себе шляхетним, то геть не пасує. От пан війт, згіршений нашим зауваженням, пішов боротися з нехлюйними ґаздами. Така у нього робота…

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити