«Вибачайте, решти не маємо…»

SambirWZ
29

«Вибачайте, решти не маємо…»

Один пан пішов у неділю під вечір в аптеку, щоб придбати якийсь там копійчаний препарат. Але з найдрібніших грошей у нього була лише «сотка». Продавчиня, побачивши у його руках таку поважну купюру, відразу замахала руками: вибачайте, але я не буду мати здачі.

Що значить вибачайте, чи нема здачі, якщо покупцеві потрібен товар? І чи він винен у тому, що за цілий день торгівлі в закладі так і не назбиралося дрібних грошей. Пішов з аптеки ні з чим, навіть не скориставшись порадою зайти до якоїсь крамниці та поміняти гроші. Бо в інших така ж проблема. Аналогічно, зізнається наш співрозмовник, виникає і на ринку, особливо вранці – продавці не мають решти і дивляться на покупця такими круглими очима, ніби покупець, здійснивши покупку, ще щось продавцеві і винен. Або доволі часто трапляється ситуація, коли служитель прилавка просить у відвідувача кілька гривень, аби видати решту. Якщо тих кілька гривень нема, продавець починає міркувати, що з тим покупцем робити і як з ним ліпше розійтися… Якось воно все неправильно. А ми собі думаємо, що так чи інакше власники мусять тримати якусь дрібну «валюту» у закапелках, аби продавці мали змогу розраховуватися з покупцями. Коли ми стали досліджувати цю тему, то з’ясували: нині люди, як правило, користуються банкоматами, що видають грубі купюри – від сотні і далі. З цими ж грішми ходять у крамниці… Віддати кожному їхню здачу меншими купюрами стає проблематично. І що робити? Знову слухати: «Вибачайте, у нас нема решти»?

 

Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити