Важко уявити собі останній погляд дівчаток, яких у голову розстрілювала рідна матір
У ці дні на Старосамбірщині воліють говорити про все, що завгодно, тільки не про Велику Волосянку… Дуже гіркий присмак трагедії, що там сталася. Кожен стинає плечима, як таке могло статися у благополучній родині. Зрештою, ви уже знаєте, що там на базі відпочинку мати убила двох своїх доньок 5 та 9 років, а потім застрілилася сама – така версія поліції. Журналісти одразу попровадили своє розслідування.
СУСІДИ почули пізно вночі постріли, спочатку боялися виходити, бо не знати, що там і як, але потім все ж наважилися. І самі вийшли, і поліцію викликали. Оперативники прибули, були і представники районної влади. Навіть бувалі у різних ситуаціях поліцейські, впали в шок від побаченого. Один так і сказав: «Скоро на пенсію, але такого ще не траплялося». Картина справді була жахлива. Дівчатка лежали на долівці у таких позах, що правоохоронці дійшли висновку: вони пробували втікати від вбивці. В одному з видань написали, що дівчинка сховалася під ліжком, але мати ліжко відсунула і поцілила дитині просто у голову… Я не знаю, яким мав бути останнім погляд дітей, у яких цілиться рідна людина, яка убита з тієї ж гвинтівки і це дало змогу експертам говорити про подвійне убивство, а відтак – про самогубство. У версію вбивства (хтось увірвався і постріляв) ніхто не вірить…
Сусіди, педагоги школи, де вчилася одна з дочок, не можуть оговтатися. Кажуть, це була зразкова сім’я, ніхто нічого лихого не помічав за мамою. Дітки доглянуті. Там навіть ніколи не сварилися… Кажуть, завжди привітні, готові прийти на допомогу. Мешкали в одному номері відпочинкового комплексу, що належить матері убивці… Юліана разом з дітьми раніше жила у Львові, а потім, щоб допомогти родині вести бізнес, переселилася у Велику Волосянку. У Львові мала три об’єкти нерухомості, один з яких був виставлений на продаж… Сільський бізнес і справді був вдалим – туди приїжджали туристи. Після всього, що сталося, навіть самбірські заможні пани зізнавалися, що там були… Не хочеться нічого прогнозувати, але, мабуть, більше ніхто не наважиться їхати туди на вакації, чи, тим паче, ночувати. На цій садибі уже якась печать…
Після всього журналісти почали досліджувати соціальні мережі. Мама Юліанна не була активним дописувачем, але з того, що було, дійшли висновку, що свого часу вона була львівською фотомоделлю, загалом успішною людиною. Трохи насторожили її зацікавлення дитячою психологією, зокрема, подолання страхів у дітей та дорослих методами терапії. Які свої чи дитячі страхи хотіла перебороти жінка – це зостанеться вічною таємницею… Колеги також з’ясували, що на психіатричному обліку жінка не стояла. Може й не стояла, у нас багато хто не стоїть. З вигляду начебто адекватний, а коли заглибитися… Ми можемо обґрунтувати цю трагедію виключно тим, що убивця не була здоровою. Може втаємничувала свої проблеми, може втаємничували близькі родичі? Повірте, адекватна людина ніколи не убиватиме своїх дітей і не накладатиме руки на себе. Та навіть якщо хотіла піти з життя, то навіщо забирати зі собою двох ні в чому не винних дівчаток? У цій історії є ще одна дивина – мисливська рушниця. Кажуть, вона належить одному поважному місцевому Пану, але як опинилася у помешканні жінки? Чоловік зброю віддав, продав, чи може її хтось вкрав? Певна річ, якщо мати задумала таке лихе, то якимось чином мала б здобути зброю… І якщо такі думки в голові роїлися, то чому ніхто з близьких не помічав змін? А якщо помічав, то чому не зверталися до медиків. Знаєте, всі ці запитання може й не варті уже нині нічого, бо вмить обірвалося три життя, але і на них доведеться відповідати…
…У ці дні зустрівся у Старому Самборі з заступником директора Созанського психіатричного інтернату Миколою Цепендою. Спочатку скрушно помахали головами з приводу Великої Волосянки, а потім перепитав у нього про контингент людей, які перебувають в інтернаті. Заклад спочатку був розрахований на 125 місць, потім збільшили спроможність до півтори сотні, а тепер є уже 155 мешканців і потреба росте. Потрапити туди можна лише через департамент охорони здоров’я ЛОДА, з усіма необхідними скеруваннями. «Конкурс» високий, бо людей з психічними розладами у нас стає щоразу більше. Ми ще відчуємо наплив тих людей, які були у зоні АТО, сказав Микола Володимирович, а потім додав, що є немало таких, які з вигляду цілком адекватні, а насправді – ціла проблема…. Ми собі подумали: а раптом це та сама ситуація, що була у матері, яка застрілили своїх діточок?
Роман ІВАНЧУК.