Василь Курій, ставши депутатом Самбірської районної ради, але не ставши чиновником, вирішив, що така рада не потрібна
Нині модно робити гучні заяви, виглядати мудрішими за інших, кидати «в люди» тему, яка буде збуджувати знервований електорат і ще довго лоскотатиме політично-популістичні уста. От і відомий на наших теренах політичний та громадський діяч Василь Курій, подорожуючи в автівці, записав звернення до колег-депутатів та виборців… Воно варте уваги, як і коментарів… Зрештою, журналісти можуть роздути цю тему на усю Україну: депутат, увійшовши в раду, через якихось два місяці раптом вирішив, що ця рада зайва…
ПЕРЕДАМО основні тези, аби ті, хто не слухав текст в оригіналі, змогли зорієнтуватися. На думку пана Курія, кандидати, які йшли в районну раду, вірили, що навздогін виборам підуть законодавчі ініціативи, що районна рада матиме свій бюджет, буде виконувати певні функції в галузі медицини, освіти, з’являться деякі повноваження, займатиметься рада іншими корисними речами… А на ділі, мовляв, вийшло так, що районні ради стали фейковими, зрештою, як і депутати. І за таких умов існуватиме апарат районної ради, на який, на думку пана Василя, треба 5 мільйонів гривень. А бюджет райради, затверджений на сесії, – лише півмільйона гривень. (Визнаємо рацію, це справді мало…) Тому без належних повноважень ні апарат ради не має права на існування, і голова ради Віталій Кімак не має права просити грошей через патріотичну партію, представником якої він є, чи його заступник, бо – племінник доктора Гички. Спікер Василь Курій закликає брати гроші у вигляді зарплати лише за конкретну роботу і за ту користь, яку приносять людям. Треба, каже, мати ґонір і відмовитися від зарплат, зрештою, як і від роботи в апараті, не виклянчувати кошти в обласному бюджеті на своє утримання, чи в об’єднаних громад, а ці гроші скерувати на соціальні проєкти. Тому пан Василь радить за день-два-три, місяць передати все, що мають передати громадам, попередити працівників про звільнення – і це буде чесно перед виборцями. Сам Василь Курій п’ять років волонтерив (тобто, не отримував, як і всі інші, зарплати) у Старосамбірській районній раді і це ніяк не вплинуло на його основну роботу, а працівникам апарату райради радить йти в бізнес, або їхати на збір ягід та полуниць заробляти гроші. Останні тези: «ми не маємо грошей на утримання районних рад» і «Слава Україні».
«Героя Слава»! – відповідаємо, але не можемо не поділитися деякими міркуваннями з цього приводу. Звернення пана Василя може й правильне, або скажемо так: кожен має право на власну точку зору і можливість висловити її привселюдно. Та тільки, за логікою тексту, звернення мало б закінчуватися дещо інакше. Наприклад: «І у зв’язку зі сказаним вище, складаю зі себе повноваження депутата…». Логіка саме такого вивершення у тому, що коли депутат відчув, що потрапив не туди, де є безмежні можливості, багатющий бюджет, повноваження, впливи і таке інше, то, чемно перепросивши виборців, йде геть. Треба сказати й інше. Сам пан Василь, опріч того, що волонтерив п’ять років у Старосамбірській районній раді, ще балотувався у депутати Верховної Ради, але не пройшов, хоча ми особисто віддавали йому як людині безмежно активній значно більший відсоток голосів. На жовтневих місцевих виборах він пробував свої сили у боротьбі за мандат депутата обласної ради, але марно. Втім, виборці знайшли для пана Курія іншу нішу – Самбірську районну раду, а політичні кулуари ще задовго до першої сесії говорили про те, що цей чоловік претендує на посаду чи то голови цієї ради, чи то заступника… Але й тут не вийшло. Зрештою, нагадаємо, голова ради Віталій Кімак на першій сесії подякував пану Курію за його активність у боротьбі за імовірну посаду в райраді, бо щоразу більше налаштовував депутатів проти себе…
Чи можна заяву пану Курія вважати образою за те, що його не підтримали на керівну посаду депутати в сесійній залі? Сумніваємося. Але якщо правда те, що він таки претендував на перші ролі, а тепер говорить, що ця рада нічого не вартує, то якось це нелогічно, правда? Хоча, з другого боку, міг просто розчаруватися так, як розчаровувався у тих політичних середовищах, яким симпатизував… І вже хто-хто, а пан Курій точно знав ще на старті виборчої кампанії, що рада, до якої обирається, не має чітко визначених повноважень. То чого зараз здіймати галас? Не мала і чітких гарантій фінансування… А тепер каже, що апарат ради нехай полуниці збирає… Послідовності у міркуваннях місцевого політика ми не відчуваємо.
Проте, сміємо нагадати, кожен, хто йшов у райраду, знав заздалегідь про її роль у подальшому житті і при створенні окремих територіальних громад. Попервах райрад в Україні взагалі не мало бути, але акурат перед виборами законодавці відчули, що коли в одну мить (у ніч з 25 на 26 жовтня) віддати все щойно створеним територіальним громадам, то воднораз може виникнути хаос, а тому мусить бути якийсь орган, який би координував спільні справи, зрештою, навів лад з майном – кому і що передавати. Має бути структура, яка б представляла інтереси на верхах усіх ОТГ, чомусь об’єднаних в один район… Є два варіанти: або районні ради здобуватимуть щоразу більше повноважень – це якщо лідери ОТГ не даватимуть собі ради, або навпаки, районні ради як нинішній «купол» над громадами просто стане зайвим, бо всі ОТГ раптом почнуть самотужки процвітати. Пан Курій вирішив, що на існування райради та її апарату для передачі майна і всього іншого вистачить одного місяця. Маємо сумнів… Одна лиш медицина зі своїми проблемами та майном чого вартує…
Досвід країн, які уже пройшли децентралізацію, показує, що там, де нема районних рад, є координаційні органи… І ми такий же шлях на перехідний період мусимо здолати. І якраз зараз райрада має найважливіші функції – передачу установ і майна в ОТГ. Знаємо, що уже підготували новий законопроєкт про місцеве самоврядування, де передбачені нові повноваження для райрад, делеговані державою і власні. Аналітики кажуть, що він буде прийнятий до 1 липня, але прогнозувати щось конкретне за нинішніх законотворців дуже непросто. І якщо Закон – справа майбутнього, то реорганізація старих рад, інвентаризація майна, переведення людей на роботу в ОТГ – справа нинішня і негайна. Цікавий, але важливий момент: райрада залишається єдиним органом на території району, якій підзвітна державна адміністрація, а це до певної міри гарантія того, що узурпації влади з боку державних органів не буде.
Та повернемося до заяви Василя Курія: ми розуміємо бажання будь-кого виглядати оригінальніше за інших, але коли районні ради раптом стануть зайвими, то їх, міркуємо собі, ліквідують без пана Курія на законодавчому рівні, а наразі є те, що є…
Роман ІВАНЧУК.