Все було б добре, якби не Терлецька?

Саме таке враження залишилося у нашого репортера після минулої сесії Старосамбірської районної ради, коли опозиціонери програли справу про повернення половини чужих податків онкологічному центру

Цю історію треба розпочинати з кінця минулого року. Акурат тоді в обласному центрі розпочався процес перереєстрації деяких медичних закладів у райони. Це було щось незвідане, а тому попросили прокоментувати ситуацію нашого обласного депутата, керівника Львівської обласної клінічної лікарні Михайла Гичку. І ми ще тоді писали про це у газеті, тому говорити нині, що то була несподіванка, вибачте, безглуздо. Читайте газету…

Аби Садовий не був таким мудрим на чужих мільйонах

ТАКось, обласна рада фінансує деякі лікувальні заклади Львова – це нормально і це народні гроші мешканців області. Один з основних податків, що наповнює місцевий бюджет Львова, є податок з доходу фізичних осіб. Львівські лікарі, отримуючи зарплату, платять цей податок не назад в обласний бюджет, а у львівську міську казну. І тут все нормально, бо гроші мають йти за місцем реєстрації закладу. І тими коштами уже розпоряджається мер Львова Андрій Садовий, створюючи блага своїм містянам – теж згідні. Коли лікарі Львова звертаються до пана Садового, мовляв, давайте будемо поводитися по-джентельменськи: ми вам перераховуємо шалені мільйони, а лікувальні заклади бідують, то ж, віддайте трохи нам, допоможіть тим же платникам податків області, які опинилися на шпитальних постелях. Але мер Львова вважає таке прохання ненормальним… Медики та обласна рада, скучкувавшись, вирішили навести у цьому питанні справедливість: якщо ви такі мудрі, бо багаті, то ми від вас втечемо, перереєструємося кудись в район і заможний податок будемо платити там, і вони нам хоч щось повернуть на розвиток тієї ж медицини. Так і вчинили. Ні ми, ні Михайло Гичка, який нам це розповідав, не побачили нічого незаконного у такій, з дозволу мовити, «схемі». Все чесно, принаймні у ставленні до платників податків, які живуть у районах. Старосамбірщині припав Львівський онкологічний центр, який зареєструвався у нашому райцентрі. Андрій Садовий, звісно ж, впирався такій ситуації, бо він втрачав мільйони, а здобували їх райони і ті ж медичні заклади Львова. В Старий Самбір навіть приїжджали журналісти і «шукали» за адресою реєстрації онкоцентру сам онкоцентр, прекрасно розуміючи, що його там нема і ніколи не було…

В обласній раді уклали, так би мовити, джентельменську угоду з головою Старосамбірської райради Тетяною Терлецькою, сказавши, що вона (лікарня) перераховує Старосамбірщині свій податок з доходу фізичних осіб, а це більше 6 мільйонів гривень у рік, а ви (райрада) віддаєте нам половину суми на розвиток лікарні. Тепер на хлопський розум питаємо: що в цьому є поганого? Нічого! Це Старосамбірщині просто так падає з неба (Львова) 3 мільйони гривень. Чи варто цим тішитися? Хіба невіглас буде шукати цьвочки у цій «схемі». Чемний Львів почав перераховувати нам свої гроші, а ми мали зібрати сесію райради і прийняти Програму допомоги онкологічному центру, себто віддавати половину.

Тут потрібна ремарка. Бюджет на рік нинішній райрада приймала торік 13 грудня, а домовленості зі Львовом вступили в силу 28 грудня, тому медичні мільйони не були враховані у районному бюджеті як доходи. Іншими словами, нам додатково йдуть надходження, якими ми можемо латати свої ж «дірки». Ви бачите у цьому щось погане? Бо ми ні. І не знайти в області району, який би ще «вимахувався» над чужими мільйонами. Але у Старому Самборі це стає проблемою, роздутою до небачених висот.

«Політичні щоки» роздуваються…

МИ ВІДЧУЛИце минулого тижня, погостювавши у депутатів районної ради на сесії, яка й мала прийняти Програму помочі обласному онкоцентру. Перед початком нам представили першого заступника голови обласної ради Богдана Гагалюка та голову бюджетної комісії області Олега Домчака, які приїхали, аби власною присутністю показати, що ніяких підозрілих «схем» тут нема. Але про них пізніше…

Доповідав з цього приводу голова районної бюджетної комісії Ігор Петрівський. Сказав, що напередодні, коли засідала його комісія, виникли суперечки на тему: чи віддавати 50 відсотків перерахованих нам лікарняних грошей, чи «до» 50 відсотків. Якась безглузда дискусія вийшла: якщо є домовленість половина на половину, то звідки може взятися якесь дивне «до»? Стояло питання, чи віддавати ту половину, яку уже маємо віддати станом на зараз, – 800 тисяч гривень, чи лише 300 тисяч для початку? Річ у тому, що 300 тисяч ще треба було знайти у власному бюджеті. Знайшли – в апараті районної ради, у спортивному «Колосі», у спортивно-масових заходах… Скажемо більше, ті 300 тисяч розпорядженням голови РДА Петра Назара уже пішли в народ – ними розрахувалися з медиками, які працюють нині у важких умовах… Перед сесією були певні «двіжі». Опозиціонери в районній раді, яких обмаль, за чутками, мали не голосувати за це питання. Давайте вже будемо відверті: для них усе, що робить Тетяна Терлецька останнім часом, підлягає серйозній ревізії і несприйняттю.

Найцікавіше з обговорення. Андрій Волощак, який щиро опікується медициною, говорив довго і з болем, розпочавши з того, що гарну ідею можна перетворити у проблему. Не став зациклюватися на юридичних моментах угоди між онкоцентром і райрадою, не особливо наголошував на тому, що депутати не були достатньо поінформовані, але сказав, що мав розмову з заступником директора львівської лічниці і той був подивований, що ми тут ще якісь «теми» піднімаємо, коли все зрозуміло. Андрій Романович вважає, що домовленостей треба дотримуватися. Бо важко хворим людям в онкоцентрі нічого їсти і було б негуманно не віддати половину тієї суми, що надійшла уже на Старосамбірщину. Після того пан Волощак вдався до пошуку грошей в районному бюджеті, які треба віддавати, і згадав, що зараз пандемія і біда має бути бідою для усіх – натякнув на те, що в апараті райради високі зарплати і можна підтягнути пояски…

Ігор Піхоцький, розуміючи, що затівають опозиціонери, зазначив, що добра ідея наповнення районного бюджету здобуває погану розкрутку. Усі хочемо лікуватися у ліпших умовах, знайшлася можливість допомогти шпиталям, але в районі усе перевелося у політичну площину. І авторитетно ствердив, що для деяких осіб в депутатському корпусі чим гірше – тим ліпше для них… Ці люди зробили усе, аби район в області цьогоріч отримав менше  проєктів, бо начебто хтось на цих проєктах наживається і краде. Аби виглядати у цій темі більш аргументованим, Ігор Піхоцький зазначив, що обласний бюджет додає нам для фінансування проєктів дуже багато грошей, а ми тут виставляємо свої амбіції і не хочемо підтримати облраду у вигідній нам же справі – помочі лікарні. Жодного разу Старосамбірщина не могла самотужки закрити фінансовий рік і щоразу просить гроші у Львові. Дають! Тому нічого тут «пиркати» і роздувати «політичні щоки», чи йти на повідку тих, хто дуже старається, аби погіршити ситуацію. Микола Цепенда як давній фінансист та двічі голова РДА підтримав домовленості з онкоцентром, а Юрій Терлецький, згадавши, що ті 300 тисяч, які треба віддати, збирали по крупицях, дорікнув тим, що у фінвідділі РДА вводять ще одну посаду заступника, іншу посаду в догоду комусь вводять у соціальній службі. (Уже після всього пан Терлецький уточнив для журналістів, що мав на увазі: у фінвідділі є завідувач, який має двох заступників, є два завідувачі секторами, а всього там вісім працівників. Виходить, що 5 начальників і три «робочі». Чи не надто велика розкіш в наш час?). Райрада утримує своїм коштом пять штатних одиниць райдержадміністрації, бо навіть після скорочення штату там бракує грошей. Свій виступ Юрій Миколайович попросив оформити як офіційне звернення. Михайло Гагалович нічого поганого не бачив у тому, що онкоцентр ділиться зі Старосамбірщиною своїми сплаченими податками, депутат райради Ігор Бегей зазначив, що домовленості треба підтримувати. Такої ж думки був Микола Мартич – заступник голови райради. Роман Батючок опонував, мовляв, ніхто не роздуває політичні щоки і вважав, що треба вишукувати у районному бюджеті гроші для повернення… Тетяна Терлецька відповіла на одне із питань. Колектив апарату райради не отримує зараз доплат і премій, тому дорікання з приводу високих статків неетичні. І запропонувала на предмет економії бюджетних коштів перевірити і інші установи району. Згадала ситуацію в медицині. Через зарплати медикам, у які входить гірська надбавка, лікарня недоотримає немало грошей на лікування горян… Голова РДА Петро Назар сказав, що гроші з податків онкоцентру скерував медицині, бо не дати нині кошти медикам не можна. Заступник голови обласної ради Богдан Гагалюк потішився, що Старосамбірщині пощастило, бо далеко не кожен район має таку «пільгу». До кінця року надійде до нас значно більше, ніж 6 мільйонів гривень, бо львівським медикам піднімають зарплати, а відтак зростуть і податки. Безперечно, домовленості треба дотриматися. А те, що зараз район трохи боргує і перераховує не 800 тисяч, а лиш 300 тисяч, то нічого страшного. Наступних місяців, а гроші зі Львова надходитимуть регулярно, можна по трішки покривати борг. Турківщина так само має у себе «квартиранта» зі Львова, але там ніхто не творить ніяких проблем. І ще раз наголосив на тому, що у рік місто Львів отримує у свій бюджет розвитку 1 мільярд гривень, а лікарні та платники податків з області – нічого. Олег Домчак – голова бюджетної комісії області, підкреслив, що вибір поселити онкоцентр на Старосамбірщині виник лише тому, що хочуть допомогти бідним гірським районам виживати. 5 обласних закладів уже зареєстровані в районах. Похвалив Тетяну Терлецьку, яка щомісяця в кабінетах обласної влади, на засіданнях бюджетної комісії області і випрошує гроші для району. І дав зрозуміти, що коли Старосамбірщина впирається такій ідеї, то онкоцентр можна зареєструвати у будь-якому іншому районі.

«Ходять по коридору і обнімаються»

ГАДАЮ, ми нікого не обділили увагою і всі основні тези переповіли читачам. Дійшли до голосування. В такій ідилії однодумства голосів «проти» чи «утримався» не мало б бути. Бо треба бути не знати ким, аби не прийняти взаємовигідну програму допомоги онкоцентру. Стан ідилії зберігся, питання пройшло, але є моменти, які вразили. Наприклад, «утримався» Роман Батючок. У нас склалося враження, що такий вибір був продиктований тим, що Роман Михайлович хотів, аби спочатку це питання голосували «за основу», а потім «в цілому». Хоча головуюча пані Терлецька вважала, мабуть, що все уже обговорено, усі поправки враховані і можна обійтися єдиним голосуванням. Проте, пан Батючок побачив у цьому порушення регламенту, а в порушеннях він участі не бере. Може то така собі зачіпка, аби не голосувати за проєкт рішення в принципі? В принципі, ми собі подумали, що якщо завтра пан Роман стане першим заступником голови РДА, то фінансові проблеми району стануть його посадовими проблемами і кожна копійка, навіть з онкоцентру, буде важливою. З другого боку, міркуванням «утримався», не виключено, не сподобається і майбутньому шефові – голові РДА Петру Назару, який з тих «онкологічних» коштів уже допоміг медикам району… Здивував Андрій Волощак, який також «утримався». У мене склалося враження, що за трибуною сесії був один Волощак, а голосував інший. Тому попросили у нього коментарів наступного дня. Повідомив, що хотів, аби в проєкті рішення значилося, що не 300 тисяч віддати, а уже усі 800 тисяч. Тому й утримався. Ігор Бегей, видно, діяв за компанію з паном Волощаком, бо мав такі ж аргументи. Чи, не виключено, хотів бути таким же оригінальним, як опозиціонери? Не було на сесії Мирона Пацая, Івана Пикуса, Василя Курія, Віктора Гейника, які останнім часом славляться «іншою думкою». Пану Василю вистачило мужності написати на своїй сторінці у ФБ, що «Олександр Ганущин (голова облради) має перестати займатися дурницями і вибачитися. По іншому прецедент з переписом комунальних підприємств та вимагання грошей буде мати погані наслідки.

Кожен підприємець, який платить ПДФО, може тепер ставити районам умови – або повертаєте 50 відсотків, або я переписуюся в інший район, ці 50 відсотків я передам онкології, дитячій лікарні, діалізному центру, інфекційній лікарні…..або куди схочу, таке право мені дає Львівська обласна рада. В подальшому долю можна збільшувати аж до 99 відсотка, а чому би і ні – будете мати 1 відсоток, або нічого.

Аферисти і махінатори, час зупинитися. Крапка!» Пан Василь, безперечно, як і усі інші, має право на власну точку зору і ми її оприлюднили. Але коли я прочитав цю цитату, то подумав собі: якщо є такі настрої, то навіщо Старосамбірщині 3 мільйони гривень – відмовляємося від дружби з онкоцентром! Сиділи, перепрошую, в гамні, то й далі будемо сидіти – комфортно! Ну, а те, що обласна рада, онкоцентр мали домовленість з Тетяною Терлецькою, яку хтось не любить перед місцевими виборами, то вже вибачайте, вона наразі голова ради. А станете завтра головами ОТГ чи ще кимось, будете ви шукати гроші і відповідати за статки людей.

На це сесійне засідання прийшло незвично багато депутатів і, судячи з їхнього голосування, вони дали відкоша опозиціонерам і показали, що й без них можуть приймати рішення… А якщо воно незаконне, подавайте до суду. Хоча, якби було незаконне, то ніхто в області не пішов би на перереєстрацію закладів у депресивні райони. І Андрій Садовий давно через суд змусив би втікачів повернутися у лоно Львова…

Під кінець зібрання слово взяв голова мандатної комісії та з питань законності Іван Волошин. Він мав доповісти колегам про результати перевірки законності скликання попередньої сесії. Пригадуєте, шість голів фракцій Василь Курій, Роман Батючок, Андрій Волощак, Іван Пикус, Мирон Пацай, Віктор Гейник звинуватили пані Терлецьку у порушенні регламенту. Так ось, комісія Івана Волошина не побачила порушень з боку Тетяни Терлецької. Натомість голова комісії звинуватив голів фракцій у бездіяльності, бо вони відповідають за те, аби їхні депутати ходили на сесії чи комісії. Крім того, він попросив усіх шість голів надати мандатній комісії протоколи засідань їхніх фракцій, які б давали право згаданим особам підписувати від імені фракцій такі заяви. Жоден, твердить Іван Миколайович, відповіді, а точніше, протоколу не надав. Тому, мовляв, пильнуйте, панове, за собою дотримання законів чи регламенту… «А тепер ходять по коридору і обнімаються», – сказав Іван Волошин під завісу свого виступу, маючи на увазі Романа Батючка і Андрія Волощака, які після власного голосування «утримався» щось жваво обговорювали уже у фойє «білого дому».

Роман ІВАНЧУК.