Втомилися від карантину?
Підприємці Самбора просять послаблення карантину, бо далі так жити не можуть…
Самбірська «біржа праці» і надалі працює в особливому режимі, хоча прийом людей провадить. Керівник структури Іван Тимів розповів нам, що за період карантину до них звернулося 150 осіб. Це і немало, і небагато – звично. При цьому півсотні людей – це ті, як покинули своє попереднє місце праці за згодою сторін. Хоча, додає Іван Михайлович, якщо працедавець створює такі умови, що водночас місце праці покидає 10 відсотків працівників, то це уже порушення. Напливу на «біржу» заробітчан, які повернулися в Україну, наразі нема. При всьому цьому пропозицій роботодавців стало у шість разів менше, ніж було до того.
Взагалі, економіка різко сідає і до кінця року, коли щось не зміниться, будемо мати шалені проблеми. Зокрема, підкреслив пан Тимців, малий бізнес (крамнички) можуть просто не витримати конкуренції з великим торговими маркетами. Помре і той бізнес, який головним чином зав’язний на кордоні. Ми не говоримо про тих, які роками їздили «на підсадку» – ці взагалі залишаються без грошей, а от відсутність товарообігу через кордон суттєво вдарить по підприємцях. Чому до нас возили польське м’ясо? Бо там воно дешевше. Якщо його не стане на прилавках, відповідно, люди, втомлені безгрошів’ям, почнуть купувати наше, але дороге. Промислова продукція – одяг, взуття, які привозили з-за кордону, теж зникне… Про цікаву ситуацію розповів нам пан Тимців. Продавці продуктових магазинів вимагають у власників підвищеної зарплати. З одного боку, вони так само, як медики, опинилися у зоні великої небезпеки заразитися вірусом, з другого – наплив покупців зріс, оскільки ринки не працюють, виторги збільшилися – продавці, як ніхто інший, знають, тому й погрожують власникам розрахунком з роботи… У прикрій ситуації опинилися і підприємці, які орендують чужі квадратні метри. Ми цікавилися цією темою, писали про те, що орендарі та орендодавці мають з розумінням ставитися до коронавірусної проблеми, але власники чомусь не поспішають знімати чи зменшувати орендну плату. Приблизно така ж ситуація і зі сплатою податків. Один підприємець зателефонував нам з претензіями: податок не відмінили і працювати не дають. Це що – свідоме знищення дрібного бізнесу? Ми не знали, що відповісти… Зрештою, як і на запитання: чому послугами ломбардів користуватися можна, продавати горнятко вуличної кави з маленьким віконечком – ні.
А тепер про дуже важливий момент. Представники малого бізнесу спочатку з розуміння поставилися до проблем карантину, зрештою, ніхто не хотів помирати від грипу і крамниці та інші заклади обслуговування чемно закрили. Якщо цей режим протримається до 12 травня (це нині так кажуть, а потім невідомо, що буде), то люди просто опиняться без грошей і при порожніх холодильниках. Голодних бунтів не буде, але ж і жити якось треба. Тому деякі підприємці просили нас через газету підняти перед владою питання про певне послаблення норм карантину. Аргументують свою позицію тим, про що ми уже казали, і додають: можна відкрити магазини промислової групи, господарські, а власники пускатимуть по одній людині. Наприклад, позаминулої середи біля банків у центрі міста були стовпотворіння по тридцять осіб і ніякої дистанції ніхто не витримував, хоча один поліцейський пробував навести лад. Запускали по 5 осіб. І нічого… Так само легально може запрацювати і торгівля. Чому зробили наголос на слові «легально», бо як розповіли нам знайомі підприємці, якщо комусь щось нагально треба, то відчиняють магазини і виносять товар. Хтось з «чорного ходу» приторговує. Більше місяця не працюють перукарні, а люди чомусь ходять підстрижені… Підприємці, які до нас звернулися, хочуть, аби мерія розглянула ідеї послаблення карантину, бо влітають у великі збитки, а запаси домашніх грошей вичерпуються. Нам важко сказати, як на це будуть реагувати у власних коридорах – наша справа написати, хоча відчувається в Україні, що карантин стає щоразу болючішим… У Львівській ОДА заговорили про відкриття ринків, але з дотриманням санітарних умов. Як і хто буде міряти дистанцію між покупцями та продавцями… В принципі, можна казати, що перший шок від карантину минув і вдень на вулицях повно людей, навіть без масок.
Хоча на наше запитання підприємцям: а, не дай Боже, вчиниться спалах коронавірусу, і що тоді? Добре, що наш край небезпечна хвороба наразі милує, але час на часі не стоїть… Питання залишилося без відповіді. Єдине «втішне», що почули: та ми всі колись помремо…
Є ще одна проблема. Без роботи залишаються освітяни. Цього місяця, розповіла нам завідувачка одного садочка, зарплати виплатили сповна, але як буде наступного? У Дрогобичі, каже, уже не виплачують повні ставки, бо грошей нема. Так само може статися і у Самборі. А за що жити? Нам недавно одна пані зізналася, що дуже мріє дожити до пенсії, аби сидіти вдома. Все, каже, собі пороблю, припильную внуків, а коли посиділа місяць без роботи, твердить, що сидіння вдома – то дуже важко і грошей катастрофічно не вистачає.
І наостанок. Іван Тимців розповів нам, що держава буде компенсовувати працівникам, які у вимушених відпустках, мінімальну зарплату. Гроші виплачуватимуть через працедавця, який є чемним платником податків, вчасно платить зарплати і доведе, що людина справді була у вимушеній відпустці. Є і інші вимоги, але вони після звернення в Центр зайнятості. Виплати у межах мінімальної зарплати – 4723 гривні.
Роман ІВАНЧУК.