«Віра дорожча, ніж маєток і свобода»

Спливають роки, а ця історія і ця людина будуть завжди поруч зі мною…14 січня 1953 року закінчилося земне життя отця Михайла Горечка – щирого душпастиря, патріота, Людини з великої літери. Він загинув тільки за те, що не погодився перейти у російський патріархат, а залишився вірним Греко-Католицькій Церкві… Це був той священник, який у часи боротьби ОУН допомагав нашим хлопцям. І ми про це пам’ятаємо, і я дуже хочу, аби пам’ятали й наступні покоління.

Своє перше причастя я отримала з рук цього священника, згадую, як зі школи з Лібухови до Росох крадькома лісом діти йшли, щоб прийняти причастя. Моя сестра – багатолітній в’язень комуністичних таборів Анна Терлецька, співала у хорі в церкві, де правив отець Горечко, і, знаєте, вона до останніх своїх днів боролася за те, аби цього мученика за віру Христову причислили до лику святих та проголосили Блаженним УГКЦ… З 1942 року до 1950-го отець служив у Росохах та Лібуховій. Його арештували, бо не зрікся віри, бо допомагав бандерівцям, і відправили в Сибір. Щоправда, йому тодішня влада обіцяла все простити, аби лиш тільки переписався на православну віру, але отець відповів: «Віра дорожча, ніж маєток і свобода». Помер, втомлений болями, 14 січня 1953 року у Хабаровському краю після молитви з нагоди Новорічної Літургії…

Стефанія ТЕРЛЕЦЬКА-СЕМЕНЮК.