Десь ми це все уже бачили і чули…
Не виключено, що завтра на сесії Старосамбірської районної ради хтось озвучить ідею відставку Тетяни Терлецької
У попередньому спецвипуску ми не пошкодували газетної площі задля того, аби поговорити з головою районної ради Старосамбірщини Тетяною Терлецькою з приводу несподівано виниклого конфлікту – її імовірної зарплати. Нагадаємо, хто не читав: з’явилася пропозиція встановити їй зарплату в межах 50 тисяч гривень у місяць.
Сума у районі, який має чи не найменшу середню зарплату, загалом велика. Проте, Тетяна Іванівна спробувала аргументувати її. У принципі, воно завжди так є: просять більше, дають менше. Погоджує ці питання і бюджетна комісія, і фінансовий відділ, а вивершує рішення депутатів районної ради. Зрештою, то була лише пропозиція, а галасу у соціальних мережах здійнялося стільки, що начебто факт відбувся. Бюджетна комісія, яка засідала минулого тижня, зменшила пропозицію. Начебто усе стало на свої місця, але політичні кулуари чомусь заговорили про відставку голови райради. Ми не знаємо, як далеко зайшли ці розмови, однак сигнали прозвучали, і завтра, тобто 13 грудня, має відбутися сесія районного «парламенту» і, не виключено, хтось та запропонує кадрову ідею.
То справа депутатська – вони Тетяну Терлецьку обирали головою, їм і вирішувати, хоча, за нашими прогнозами, на такі різкі кроки обранці не погодяться. До закінчення каденції залишилося мало що, місцеві вибори можуть відбутися або навесні, або восени. І то уже не будуть вибори районного голови, а голів ОТГ. Не виключено, що хтось хоче зіпсувати реноме очільниці «білого дому», яка, ймовірно, балотуватиметься на керівника Старосамбірської ОТГ.
Ми не нав’язуємо власних міркувань, але гріхом було б у такій ситуації не поритися у містечковій політичній історії, бо відставки голів рад ми уже проходили. У 2002 році, коли головою РДА був Іван Хомич, а народним депутатом України Орест Фурдичко, з’явилася тема відставки тодішнього голови райради Володимира Горбового. На це були кинуті усі сили, депутатів переконували, що треба голосувати за відставку, і необхідна кількість голосів таки знайшлася. Що нас вразило тоді? Навіть учень Володимира Горбового, який був депутатом, вийшов за трибуну, щоб покритикувати свого колишнього вчителя фізики. Мабуть, йому так сказали казати, проте, виглядало доволі некоректно… Але вражаючим був іншим момент. Нардеп Орест Фурдичко, який був тоді на сесії, перепитав у мене про мої враження від дійства. Відповів йому відверто: завтра я повинен розповісти усій області (відставка пана Горбового, якого всі знали, була сенсацією), за які порушення законодавства голову позбавили керівного стільця. Відповіді з приводу фактів не було, були емоції і, до честі Ореста Івановича, він це визнав, але поїзд, як мовиться, уже пішов, хоча Володимир Іванович, побувши при власній справі, однаково повернувся до керма району і люди йому довірили владу знову. Історія, яка має властивість повторюватися, припіднесла нам 2013 рік і знову ж таки: відставку Володимира Горбового. Вона також набрала потрібну кількість голосів, хоча сказати, що голова нагрішив перед законом, не можемо. Це був доволі болючий удар по Володимиру Івановичу, який, схоже, він так і не пережив. Але гору тоді брали містечкові амбіції, які хтось збоку підігрівав, бо, мабуть, хотів на цій посаді своїх людей… Після того головою обрали Ореста Бонка. Не в образу буде сказано, але до рівня Володимира Горбового геть не дотягував. Акурат у той самий час розпочалася війна на сході і Орест Едуардович цілком і повністю віддав себе справі Майдану та волонтерству. Робив це так щиро, що навіть забув закрити раніше розпочату сесію райради, і каденція скінчилася…
Ведемо до того, що усунути з посади голову райради, як пише історія, можна, але треба мати на це вагомі підстави, аргументи і все інше, аби ініціювати такі кроки і потім нести за них відповідальність.
Роман ІВАНЧУК.