Добровільна смолоскипна хода чи м’які крісла у теплій залі

Ми не планували повертатися до теми вшанування Героїв Крут, вважаючи, що минулого разу сповна виконали свою історичну місію, згадавши про земляка Григорія Піпського – крутянина, який загинув від рук червоноармійців і похований на знаменитій Аскольдовій горі. Але нині не стільки про це…

ВшануванняГероїв відбулося і на рівні двох влад – міської та районної. Власне фото Миколи Сенейка і змусило нас запропонувати вам тему: як вшановувати такі дати. У самбірському «білому домі» зібрався повний зал – здебільшого працівники держустанови та воїни, а от Народний дім був напрочуд вільним (на фото). Кілька службовців, трішки вояків і все. У дев’яностих роках, коли нарід спраглий був правди, на таке мистецьке дійство чи віче-реквієм зібралися б сотні, а тут – байдужість. Я переконаний у тому, що виступати зі сцени перед майже порожньою залою просто принизливо для артистів. Вони ж бо стараються, затрачають час, вчать сценарії, а гучно поплескати нікому. Ось цитата з офіційного подання цієї інформації з боку ратуші: «Протягом заходу глядачі мали змогу усвідомити рядки української історії, де вписано героїчний подвиг юнаків, що полягли за незалежність молодої Української Держави на станції Крути 29 січня 1918 року. Почули вірші, присвячені пам’яті Героїв Крут та патріотичні пісні у виконанні камерного оркестру «Тірас» (керівник Володимир Серединський), студентів коледжу культури і мистецтв, солістів Віктора Щомака, Віри Ляхович, Христини Бучко; читця Марії Мінкевич, поетеси Оксани Скварко, голови товариства “Просвіта” Олександри Сумарук…» А ще перед тим історичну довідку про події надали вчителі історії… Власне, їх і шкода, бо праця витрачена намарне. Хтось потім у коментарях написав, що треба такі заходи влаштовувати районній та міській радам спільно – це і їх здружувало б, і глядачів збиралося б більше. Хтось з антигамарівських написав про те, що в місті на такі заходи не йдуть, бо не поважають мера Юрія Гамара. Хоча до чого тут повага до чиновників, коли мова йде про Героїв Крут та пам’ять про них. Одне слово, дійшов висновку, такі заходи треба влаштовувати, але більш креативно. І щоб ішли на нього люди не з примусу – бо начальник сказав, а з власної доброї волі. Хоча, що запропонувати взамін, не знаю. Але знаю, що є у нас сучасні працівники культури, які не знають комуністичних імпрез, а тому нехай придумають.

І про креативність. Набагато більше молоді зібралося у день вшанування Героїв Крут у центрі міста, щоб пройти смолоскипною ходою від Площі Пам’яті до Меморіалу Слави на міському кладовищі. Було немало молодих патріотів, були факели, патріотичні «кричалки» і загалом дійство таке, що захоплювало дух. Організаторами ходи виступили Самбірський патріотичний осередок, Українська військова організація, Самбірська спілка учасників АТО, яку очолює Володимир Юричко, осередки місцевої організації «Свободи», «Сокіл». Один з організаторів акції, активіст Андрій Леськів розповів: «Коли ми йшли тим маршем, то бачили величезне захоплення містян. Люди зупинялися на тротуарах, підтримували нас вигуками, автівки сигналили, нарід з будинків виходив. Багато хто долучався до ходи… І це було приємно. Я переконаний, що класичні «посиденьки» у м’яких кріслах на такі дати – уже геть нецікаво, особливо для моїх ровесників».

Роман ПОГОНИЧ.