Коли по директорці школи звіряють годинник…
Не буду втаємничувати: на звіт директора Самбірської СШ №1 Марії Холявко мене запросив колишній випускник і теперішній депутат міської ради Роман Пицик. Як правило, наші журналісти, щоб не йти на такі нудні сходини, вигадують купу причин. Але інтрига, у яку нас посвятив Роман Євгенович, полягала у тому, що Марія Іванівна вже о сьомій ранку йде на роботу і після сьомої вечора – повертається. Можна звіряти годинник…
До цієї інтриги я і своє подумки додав: перша школа, на моїй пам’яті, ніколи не мала політичних конфліктів, оптимізацій, традиційних, як для вчительської спільноти, скандалів, пліток і такого іншого. Зрештою, Марія Холявко керує навчальним закладом протягом майже тридцяти років… І хто б та що не казав, вона з тих, які знаються ще на колишній добропорядності, досвіді, дисципліні, пунктуальності, але вміє бачити і підтримати щось нове і креативне…
Звітуючи перед колегами, батьками, називала багато цифр і фактів, але ми не будемо вас посвячувати у ці вузько професійні моменти, бо нині робота школи вимірюється не стільки тим, скільки у школі методистів, спеціалістів і як успішно вони пройшли атестацію. Вимірюється навіть не тим, скільки учнів брало участь в олімпіадах і як вони підвередили свій рівень знань під час випускного ЗНО, хоча і про це потім скажемо. Нині, у час демографічної кризи, школа вимірюється кількістю учнів. Зараз їх 551. Цікаво, що у 2014-му було 496, у 2015-му – 506, у 20016-му – 522, на цей рік виходять на кількість, яку уже назвав. При цьому, саме у першій школі найбільша у місті наповнюваність класів, а це означає, що собівартість одного школяра зменшується. Але нині не про ціну учня, а про мораль цих цифр: батьки мають широкий спектр шкіл і віддають дітей туди, де вважають, що краще. Кращі умови, вищий рівень знань…
Особисто для мене під час звіту Марії Холявко стало відкриттям те, що існує таке освітянське поняття як “талановиті і обдаровані діти”. Мушу сказати, цей титул у цій школі носить 76 дітей. 70 відсотків школярів бере участь у розмаїтих міжнародних конкурсах і стають дипломантами. Після гімназії СШ №1 – друга, яка підтвердила рівень знань під час ЗНО. Усе, про що щойно казав, не реклама школи, рекламу нехай собі творять самі. Це – реальні факти, які, признатися, вразили… І я відчув авторитет слів Романа Пицика про те, що директорка живе школою… Хоча у наш час жити школою – це одне, а вирішувати серйозні будівельні проблеми – трохи інше. Ця школа – одна з найдавніших у місті, потребує ремонту даху, встановлення нових печей у коридорах, асфальтування території, ремонту харчоблоку та їдальні… Це ті речі, які батьки своїм коштом не двигнуть, а влада не така вже й щира на гроші. Марія Іванівна розповіла, що батьки і так немало зробили, бо своїм коштом замінили 35 вікон, а держава спромоглася на 75. Хоча директорка ні на кого не нарікала, просто констатувала факт. І під кінець звіту подякувала колегам та батькам за те, що школа вкорте і повністю готова до нового навчального року.
І наостанок. Марія Холявко – директор з найбільшим стажем роботи і вже пенсіонерка. Але це є той унікальний випадок, коли пенсіонер пенсіонерові – не рівня. Це ситуація, коли треба шанувати ту стабільність, яку господиня школи підтримує багато літ. Може це моє суб’єктивне враження, але яке вже є…
Роман ІВАНЧУК.