Комісія зі Самбора недорахувалася на робочих місцях медиків, а в ліжках – хворих

Громадські активісти Рудківщини захистили своїх лікарів, але як вийти з фінансової кризи – не сказали

Щойно вийшов попередній спецвипуск “Високозамківської Самбірщини”, як нам зателефонували з Рудківської лікарні. В газеті була наша чергова публікація про традиційні проблеми медицини, які зводяться не до того, що хворий має лікуватися своїм коштом у комунальних лікарнях, а до того, де взяти гроші медикам на зарплату. Так ось, рудківські працівниці лічниці повідомили, що не отримали авансу за квітень. Джерелом інформації була Самбірська районна рада і ми спробували уточнити претензії отримувачів зарплат. Нам обіцяли з’ясувати, однак, коли готували до друку попередню статтю, то заборгованість сягала березневого авансу. Ми так зрозуміли, що відставання скоротили, але час іде так швидко, що вже й квітневий аванс завис. Як вирішуватимуть його долю, наразі сказати не можемо.

Проте, документ, яким отримали в районній раді, теж заслуговує на увагу. Звернення підписали представники громадсько-політичних організацій “Батьківщини”, КУНу, Народного Руху, “Свободи”, “Бойківщини”, “Лемківщини”, “Молоді Союзу Українок”, “Надсяння”, “Просвіти”, “Союзу українок”. Йдеться про те, що активісти, посилаючись на звернення самих медиків, визнають претензії справедливими. Ми не будемо їх дослівно переписувати, просто виділимо основні моменти. У Рудках вважають, що рішення з приводу оптимізації треба призупинити. І ось з яких мотивів. 26 січня головний лікар Самбірської ЦРЛ Степан Скірин звернувся у районну раду з проханням затвердити програму розвитку галузі на два наступні роки. 25 лютого програму прийняли. Проте, активісти у своєму зверненні наголошують на тому, що прийнятий радою документ, належить до регуляторних актів і його прийняття слід було розтягнути на 3 місяці, використовуючи процеду громадських слухань. Активісти вважають, що програму готували фахівці вузького економічного профілю, бо нема посилань на законодавчі документи, накази міністерства чи департаменту охорони здоров’я, якими регламентується порядок фінансування та визначення кількості ліжок з прив’язкою до кількості населення даної території. Активісти твердять, що на практиці прийнята програма не може бути застосована і її треба переглянути, відмінивши незаконно прийняте рішення райради, призупинивши розпочату оптимізацію і, відповідно, розробити нову програму, але з дотриманням усіх законних вимог. А наприкінці листа партійно-громадські лідери звертаються до моралі, ревізуючи ще одне рішення районних депутатів про надбавки “за складність та напруженість у роботі” головному лікареві. І допускають, що Степан Скірин отримав можливість провести аналогічні надбавки адмінперсоналу. Ми майже процитували листа активістів, які захистилися за медиків. Зробили це виключно з поваги як до них, так і до медпрацівників, яких нам направду дуже шкода, бо опинитися нині навіть без невеликої зарплатні і за такої вартості комунальних послуг – це, вибачте, смерті подібне. Це соціальна напруга, та ба, уявити тільки – попрацювала людина купу літ і раптом стає зайвою…

Та все ж кілька міркувань з власної “дзвонарні”. Щодо Степана Скірина – якось неґречно виглядає, коли підлеглі активістам і цю тему підкинули. Та ноша, яку він на себе звалив, зокрема, у царині оптимізації, вартує не тільки всіх можливих надбавок, а ще склянки молока за особливу шкідливість. Ми не знаємо, чи шкодує нині Степан Іванович, погодившись на цю ношу, але тепер схиляємося до думки аналітиків, які колись висловлювали тезу про те, що на посаду головного лікаря треба брати чужака, який не переобтяжений попередніми стосунками і не буде слухати численних порадників збоку. Новачок, мабуть, провів би ту болючу операцію-оптимізацію значно швидше…  Я, побувавши на нараді медиків з участю їхнього обласного шефа Богдана Чечотки, був шокований. На моїй пам’яті це чи не єдина настільки серйозна розмова, що просто не давала жодних шансів нашим лікарям на непроведення скорочень. Це чи не вперше уже не районні чиновники, а головний обласний медик надто ультимативною риторикою дав зрозуміти товариству підлеглих, що всі гуртом при нинішніх зарплатах до кінця року не дотягнуть… І наостанок: читаючи звернення громадських активістів і погоджуючись чи не погоджуючись з ним, хотіли відчувати не просто їхні емоції, а побачити шлях до конкретного вирішення фінансової ситуації у медицині. Ну, не побачили їхнього бачення…

Як далі будуть розгортатися події в медицині, здається, навіть Богові цікаво, але судячи з усього, веселого буде мало. Може й не пасує цього писати, але ми вже стільки написали, що й це не гріх. Один з районних чиновників, а нині медики звинувачують в усіх своїх проблемах усіх районних чиновників, має намір з’ясувати, чому дав дочці 1000 гривень на лікування зуба у комунальній, а не приватній стоматклініці, і вона навіть здачі не принесла. І ще хоче поцікавитися у одного з поважних медиків, хто встановлював “таксу” на його послуги на території комунальної лікарні?

Роман ІВАНЧУК.