Медицина завтра: міфи та правда

SambirWZ
29

Медицина завтра: міфи та правда

Про медичну реформу нині так багато говорять, причому всі поспіль, так часто лякають Україну виконувачкою обов’язки міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, що годі відрізнити, де правда, а де нагнітання страху. Єдине, що можна упевнено твердити: старої медицини, до якої звикли – нехай навіть з хабарами та ліками за світ кошт, у майбутньому не буде. І що робити нині, аби завтра не померти? На ті та інші питання ми попросили відповісти авторитетного на наших теренах медика, головного лікаря Старосамбірської ЦРЛ, кандидата медичних наук Юрія Войтіва.

370 гривень на хворого у рік – ціна вартості здоров’я?

-Юрію Ярославовичу, не пасує питати у вас, як ви ставитеся до реформ, що їх впроваджує ваша шефова Уляна Супрун, бо міністри приходять і відходять, а Войтів у Старому Самборі залишається, але скажіть на хлопський розум: буде гірше, ніж є, чи ліпше?

-Важко відповісти, але так, як було, не буде. В реформі закладена відповідальність як влади, медичних працівників, так і пацієнтів. Влада має створити умови для медичної допомоги – обладнання, фінансування, медикаменти, а прийняття законів змінить систему стосунків «пацієнт-лікар». Медики мають ставитися до своїх обов’язків відповідально, бо безвідповідальність – це відсутність пацієнта, а відповідно, зарплати. Пацієнт має, з одного боку, сумлінно і по-господарськи ставитися до свого здоров’я – не зловживати алкоголем, цигарками, вести здоровий спосіб життя. А з другого боку, кожен з нас уже нині має обрати лікаря, якому довіряє.

-Якщо вірити ЗМІ, то до 1 липня кожен мусить визначитися зі своїм сімейним лікарем, від якого буде залежати абсолютно все. За яким принципом обирати сімейного рятівника? Хто ці лікарі? Дільничні терапевти? І чому вони самі себе не припідносять пацієнтам, не рекламуються?

-Вибір лікаря первинної допомоги розпочинається з 1 квітня. Тобто, пацієнт може обрати свого лікаря, навіть незважаючи на те, що, скажімо, дружина хоче одного фахівця, а чоловік – іншого, а для дітей можна обрати педіатра. Проте, хочу наголосити, що для надання первинної медичної допомоги декларації (угоди) можна укладати лише з сімейними лікарями, або терапевтами для дорослих, з педіатрами – для дітей.

-Тоді розтлумачте значення «Сімейний лікар»…

-Це лікар, який надає допомогу незалежного від вікового цензу і хвороби пацієнта. Сімейний лікар повинен мати сертифікат, тобто пройти відповідну підготовку. Що стосується агітації лікарів за себе, то тут двоякий процес. З одного боку, лікар має набирати пацієнтів, рекламуючи себе у будь-який спосіб, а пацієнт має право робити вибір. Якщо пацієнт до 1 січня 2019 року не підпише декларації з сімейним лікарем, то у 2019-му, зі слів заступника міністра Павла Ковтанюка, платитиме за відвідини сімейного лікаря з власної кишені.

-Держава виділяє на пацієнта більше 370 гривень у рік, які мають йти на сімейного лікаря. Чи не здається вам, що це навіть не вартість обіду на двох осіб у банальній забігайлівці. То це держава так оцінює наше здоров’я?

-У порівняння, на первинну медицину у Хорватії виділяють більше 800 євро, однак наша держава закладає стільки коштів, скільки дозволяє її бюджет. Чи можна це порівнювати з обідом? Порівняння нетактовне, бо 370 гривень – це лише первинка, і то оплата роботи лікаря та медсестри, але паралельно існує маса державних програм, у тому числі – безкоштовне щеплення, доступні ліки, препарати від діабету і т.д.

До стоматолога – через гінеколога…

-Чи правда, що у майбутньому без скерування сімейного лікаря до жодного фахівця не потрапиш?

-Так, на амбулаторний прийом другого рівня з 2020 року без скерування сімейного лікаря пацієнт не піде. Зі скеруванням – його лікуватимуть безкоштовно і за це платить держава. Якщо хворий не має такого скерування, то платитиме сам. Держава розробляє відповідні тарифи… Але мушу додати від себе: я лікар старого гарту і не уявляю собі ситуації, що до мене звертається людина, а я буду змушувати її йти у касу…

-Якого сімейного лікаря обирати людям у Головецько Старосамбірського району, чи у Сусолові – Самбірського, якщо там найвища медична посадова особа – звичайний фельдшер. І як сімейний лікар здалеку буде пильнувати, консультувати свого пацієнта?

-Я розумію, що мова йде про ФАПи віддалених сіл, де працюють фельдшери. Але ставки сімейних лікарів розраховані на сімейних лікарів. Тобто, будь-яка людина у будь-якому селі, крім фельдшера, матиме і лікаря. ФАПи (щоб ви правильно розуміли), є структурними підрозділами амбулаторій, і фельдшер – це помічник сімейного лікаря з амбулаторії. Тим не менше, будь-який мешканець далекого села може обирати собі сімейного лікаря у будь-якому медзакладі України. Але хочу сказати, що ліміт добрих сімейних лікарів обмежений – один фахівець може обслуговувати не більше 2 тисяч осіб. Тому поспішіть шукати тих, кому довіряєте.

-Народний поголос твердить, що перед тим, як прийти до стоматолога, треба пройти інших фахівців і здати купу аналізів. Це правда?

-Правда. До стоматолога з гострим болем ви підете алярмово. Якщо планово, то треба буде пройти медичний огляд: флюорографія, електрокардіограма, здати аналіз крові, сечі і мати огляд сімейного лікаря або терапевта, для жінок – гінеколога. Це безкоштовно. Я згідний з такою, можливо, складною процедурою, однак вона необхідна для профілактики, бо дозволяє виявити масу недуг, про які люди можуть і не здогадуватися. Ця норма мала б зберігатися і для стоматологів, які працюють приватно…

-Нині ЗМІ лякають пацієнтів майбутніми розцінками послуг медиків. Я запам’ятав, що обстежити серце – 65 тисяч. Хто ці суми придумав у бідній Україні? Для родичів легше поховати хворого, влаштувати сусідам розкішні поминки і за цю суму ще й пам’ятник на цвинтарі збудувати…

-В «червоний список», тобто у платні медичні послуги, увійшли пластичні хірурги, естетична стоматологія та деякі інші послуги, розцінки на які держава буде визначати окремою постановою. Якщо пацієнт за скеруванням сімейного лікаря йде на другий чи третій рівень надання медичних послуг, то гроші йдуть за ним, і за цю послугу буде платити держава, підкреслюю, держава, а не пацієнт, тому страшилки про 65 тисяч гривень – маячня. У приватній клініці все – з власної кишені.

-Якщо так буде, як ви кажете, то за послуги другого чи третього рівня платить держава і не доведеться пацієнтові доплачувати медикам хабарі?

-Якщо лікар, якому за роботу платить держава, вимагатиме хабар, то для цього є відповідні правоохоронні органи.

-У яких ситуаціях до вас приїде швидка? Як світ світом, швидка медична допомога завжди була помічною, карети приїжджали, медики мали все необхідне задля першої помочі (хоча в лікарні, як правило, треба купувати навіть ватку). Тепер, за чутками, швидкі не будуть їздити на усі виклики, а вибірково. Чи це так? Свого часу Уляна Супрун говорила, що перед тим, як кликати швидку, треба радитися з сімейним лікарем і отримувати від нього консультацію телефоном…

-Треба розрізняти два поняття – швидка та невідкладна медична допомога. В державі створена єдина система надання швидкої (екстреної) медичної допомоги – інфаркт, переломи, інсульт, травми, аварії, важкі пологи, кровотечі та інше, що загрожує життю людини. І на ці речі треба негайно викликати швидку, яка зобов’язана приїхати і надати поміч та в максимально короткий термін доставити хворого у лікарню. Станом на сьогодні, в Україні 60-80 відсотків викликів на швидку є непрофільні… Тепер про невідкладну допомогу. Наприклад, людина хворіє три дні, ні до кого не звертаючись, а коли піднімається температура вище 38 градусів, телефонує на швидку. На такі виклики екстрена може виїхати за вимогою хворого, однак з такими питаннями треба звертатися до сімейного лікаря. Наприклад, у Старосамбірську ЦРЛ швидка привозить бабусю, у якої болить хребет, але ж він болів і раніше, хоча до нікого не зверталася.

-Знову ж таки, за чутками, держава має виділяти кожному громадянинові певну суму медичної страховки…

-Ні, станом на сьогодні, державної, персоніфікованої медичної страховки нема. Є так звана кавітаційна ставка на одного жителя – ті 370 гривень, про які ми казали вище, які держава виділяє для надання первинної медичної допомоги.

-Уряд робить наголос на сільську медицину, вкладаючи туди немалі кошти. Від цього рівень надання послуг зросте, чи це елементарне розтринькування грошей?

-Президент ініціював закон, який має поліпшити матеріально-технічну базу для надання медичної допомоги на селі. На це на 2018 рік виділили 5 мільярдів гривень. Це гроші, конфісковані від Януковича. За рахунок них на Львівську область виписали 302 мільйони гривень, які мають бути скеровані на будівництво нових амбулаторій, де їх нема, з житлом для лікаря, або на реконструкцію існуючих. Новозбудовані амбулаторії забезпечують повним набором обладнання та автомобілем. У Старосамбірському районі плануємо звести два такі заклади – в Ясениці Замковій та у Біличах. Тому держава чинить правильно, створюючи умови для надання помочі сільському населенню.

Добрий лікар має заробляти не менше 13-15 тисяч у місяць

-В Інтернеті пишуть, що на рівні області будуть звільнені всі районні головні лікарі, а потім їх, чи інших, набиратимуть знову. Може назвуть генеральними директорами? І що від цього зміниться?

-Обласна рада пропонує зміну керівників обласних медичних установ шляхом введення нових посад – генеральних директорів. З моєї точки зору як головного лікаря району: при переході лікарні зі статусу медичного закладу у некомерційне неприбуткове підприємство керувати лікарнею має або менеджер-економіст, або лікар, який має додаткову економічну освіту, бо перед підприємством стоятиме питання виживання. Але це тема недалекого майбутнього і ми до цього ще повернемося…

-Юрію Ярославовичу, подейкують, що тепер дані на кожного пацієнта мають мати електронний вигляд – тобто все треба вносити у комп’ютер…

-Дякуючи обласній програмі, всі сільські амбулаторії забезпечені комп’ютерами і підведені до Інтернету. На Старосамбірщині – власним коштом закупили додатково 10 комп’ютерів для Старосамбірської амбулаторії. Зараз проводимо навчання лікарів і забезпечимо введення даних про пацієнта в електронний реєстр.

-Як ви реагуєте на те, що досвідчені медики через низькі зарплати виїжджають на роботу за кордон?

-Питання серйозне. За інформацією ЗМІ, з України протягом минулого року виїхало за кордон більше 10 тисяч медпрацівників, з них 7 тисяч – лікарі, на освіту яких затратила кошти держави. Причина виїзду – низька зарплата. Молодий сімейний лікар отримує в межах 4 тисяч гривень – це рівень зарплати санітарки або кочегара. Щоб стримати від’їзд кваліфікованого медпрацівника, йому треба в Україні платити щонайменше 13-15 тисяч гривень. Станом на сьогодні, у Старосамбірській ЦРЛ є вільні чотири ставки водіїв санітарного транспорту, але на 4 тисячі гривень не можу нікого знайти. На Львівщині, за словами керівника департаменту охорони здоров’я Ірини Микичак, бракує близько сотні водіїв екстреної медичної допомоги. Тішуся, що про цю проблему почали говорити на найвищою державному рівні. Може щось та зміниться… Без відповідної зарплати втримати людей на роботі – нереально.

-Чи не вважаєте ви, що паскудна демографічна ситуація є наслідком неналежного медичного обслуговування? Люди йдуть до медиків часто тоді, коли їх врятувати уже годі, бо ж лікування нині дороге, плюс віддяки лікарям.

-Цифри – річ уперта. Протягом останніх десяти років я проводжу аналіз демографії Старосамбірського району. За показниками 2017 року, в районі померло 1026 осіб, а народилося лише 614. У працездатному віці – до 60 років, померла 191 особа, з них тільки 14 жінок і 177 чоловіків. Чи це проблема медицини? Так. Від медицини залежить 8-10 відсотків. Все інше: соціальна державна біда – безробіття, а відтак – пияцтво, наркоманія, недоїдання, нездоровий спосіб життя. Все це веде до вимирання населення. У нас почали помирати від алкогольного цирозу печінки особи у віці 25-27 років. Це означає, що людина, починаючи з 15-17 років, вживає алкоголь чи його сурогати. І це не проблема медицини…

-Актуальна тема: кір. Це так само, як було з грипом від прем’єрки Юлії Тимошенко, чи щось справді серйозне? І, до слова, свого часу з прививками не було жодних проблем. Чому тепер батьки не хочуть вакцинувати дітей? Значить, кількість негативу перевершила позитив?

-Кір, як і інші інфекційні хвороби, мають часову циклічність – кожних 5 років. Інші недуги – 7-8 років… Всі люди, які народилися в Україні до 1956 року, перехворіли на кір. Ті, які перехворіли, мають до нього життєвий імунітет. З 1967 року розпочалася вакцинація населення України проти кору. За даними Міністерства охорони здоров’я, вже цього року померло 8 осіб, у тому числі і діти. На Львівщині – більше 100 людей заслабли на кір. Причина росту захворюваності та наслідки – у відсутності щеплення. Щеплення – єдиний механізм попередження хвороби. Чому пішло негативне ставлення? Бо це наслідок недостатньої роботи медпрацівників та засобів масової інформації. Сьогодні в Україні є достатньо якісної бельгійської вакцини, яка убезпечує, за умови правильного витримування календаря щеплення, всі гарантії. Останні публікації у ЗМІ різко збільшили бажання батьків вакцинувати дітей. Ще раз кажу: вакцинація – єдиний правильний метод вберегтися.

-Ви, безперечно, знайомі з проблемами самбірської медицини, маю на увазі невиплату зарплат – на Старосамбірщині медсестри і санітарки дороги ще не перекривають. Що б ви порадили як найближчий сусід?

-Не хочу і не маю права давати рекомендацій самбірській медицині, але хочу побажати не видавати бажане за дійсне і співставляти фінансові можливості з власними амбіціями.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар