Незнання… посвідчення не звільняє від відповідальності
Не так давно водій маршрутки, побачивши у Новому Калинові, як добігає військовик, зачинив йому перед носом двері і потиснув на газ. Пасажирам пояснив, мовляв, не буде їх надурняка возити.
Когось із пасажирів це образило, інформація стала надбанням усіх і водій, судячи з усього, мав би понести якесь моральне покарання. І не тільки. До слова, отримав догану. Та навіть якби й не платив чоловік у формі, маючи пільги, то й водій на “п’ятку” не збіднів би. А за проїзд, може б, чоловік і заплатив… Після того, як пішов поголос, було відчуття, що інші водії будуть чемніше ставитися до цієї специфічної категорії пасажирів. Ну, щоб собі та їм не псувати настрій. Ач ні…
Водій маршрутки “Нижанковичі – Львів” о 7 годині ранку на автовокзалі у Старому Самборі образив державне звання “Героя України”. “При свідках у переповненій маршрутці шофер вчинив скандал, звернувся до Оксани Сольчаник, яка пред’явила посвідчення матері Героя України: “Хто такі Герої України?” “Водій поводив себе по-хамськи. Справа навіть не у тому, що він відмовився перевозити маму, а у тому, що він образив і погано висловився про саме звання Герой України”, – повідомили родичі.
Прекрасно розуміємо, що Іван Романяк – керівник Самбірського АТП-14608, не стане біля кожного водія, не навчить його культурі мовлення чи бодай поблажливого ставлення до цієї когорти пасажирів, але вже й самі водії набили собі так багато ґуль, що мали б бути співчутливими. Одразу після інциденту Іван Миколайович мав розмову із родичами Героя України Богдана Сольчаника, і з водієм.
Не знаємо, чи те, про що далі піде мова, якимось чином пов’язане з цим, але, зважаючи на тривожність, мусимо подати і допис Степана Сольчаника – брата Героя, у соціальних мережах. Може дещо перебільшує власну значущість, але каже: “Друзі, зважаючи на події 13 червня 2017 року, існує висока імовірність взлому моєї сторінки. Проти мене і моєї сім’ї в будь-яку мить може розпочатися інформаційна атака, ініційована представниками влади. Будьте готові почути найнеймовірніші речі, які можуть поширюватися усіма можливими способами. Готуюсь до найгіршого розвитку подій. Зважаючи на їхні ресурси, їхні можливості їм це дозволяють. Кажу це з власного досвіду, адже короткий період сам був частиною цієї банди, про що завжди шкодуватиму. Сподіваюсь, що переможе здоровий глузд”.
Роман Іванчук.
Коментар для «ВЗ»
Іван РОМАНЯК. Начальник Самбірського АТП-14608
Кожного місяця у мене як керівника підприємства відбуваються збори з водіями і нема такого разу, аби я не толкував їм, що воїни АТО, родичі загиблих та інші сучасні пільговики заслуговують нашої поваги. Навіть якщо хтось із пільговиків, скажімо, не входить у число тих, хто має право проїхати задарма, я прошу колег, аби і на це закривали очі, хоча уже наступного разу такий пільговик повинен знати, що не має права на безкоштовний проїзд. Що стосується випадку з мамою загиблого Героя Майдану Оксаною Сольчаник, то я від свого імені і від імені колективу прошу у неї вибачення за нетактовне ставлення до неї з боку водія, якого наступного ж дня звільнив з роботи. І з ним мав розмову. Пояснював, що нічого лихого за душею не мав, просто перепитав, що це за посвідчення, бо раніше таких не бачив. Коли ж дізнався, про кого йде мова, ніякого нахабства на її адресу не проявляв. Жінку довіз до місця призначення у Львів.
Хоча мене трохи вразило спілкування з одним із членів сім’ї Героя. Я розумію, що понесли велику втрату, поховавши близьку людину, глибоко співчуваю, однак це не дає права молодому чоловікові поводити себе зверхньо, а місцями і зухвало.