Плебанія у Вільшанику випікатиме хліб
Ми готові і надалі підтримувати будь-які добрі ідеї наших настоятелів церков
Повірте, дуже імпонують ті священики, які живуть не від Богослужіння до Богослужіння, а поміж ними – похорони, шлюби, народження, а допомагають громаді у її повсякденних турботах і клопотах. Можна сказати, побутових…
ДОЗВОЛЬТЕ кілька прикладів. Біля греко-католицьких церков встановлені так звані скрині заможності. Ми писали про це позаминулого тижня. Був заклик до парафіян приносити вживаний, але добротний одяг, взуття і книжки. Днями ми поцікавилися у отця Івана з церкви Різдва Пресвятої Богородиці, чи наші земляки справді щирі? З’ясувалося, приносять те, що треба, а з Дрогобича, з єпархії приїжджають волонтери і все забирають, сортують і знову розвозять нужденним. Це, до слова, дуже благородно. Священик зі Старосамбірщини в одну ніч став знаменитим на усю Україну, бо разом з юними парафіянами створив відеокліп на пісню «Плакала» і на тему бездоріжжя. І хоч отець Роман, мабуть, витерпів невдоволення чиновників, яким така всеукраїнська слава не дуже сподобалася, але справа не зрушилася з місця, про що ми написали у минулому числі «Високозамківської Самбірщини». Отець не зупинився і створив новий кліп. Це уже не просто уболівання за дорогу загального користування, це – громадянська позиція і вміння жити з громадою одним життям, а не похоронами чи хрестинами. Священик з Мшанця взявся впроваджувати цікавий проект зі створення відпочинкової зони. Там уже колиби ростуть… Отець радіє від того, що у його гірський закуток приїдуть відпочивальники і люди матимуть трохи праці, і подорожувальникам хочуть створити райське дозвілля. Не можемо не згадати добру ініціативу отця Олега з Вільшаника. Той також, включивши здоровий глузд, заради екологічної безпеки, разом з однодумцями позбирав з могил на цвинтарі пластикові вінки. І став знаменитим на усю Україну… Хоча після того ми не чули, аби ще десь цю благородну ідею хтось підтримав. Але початок є! На похорони і далі носять кольоровий пластик. Ліпше родичам пару гривень дали б, а то у нас якось дивно виходить – дні народження, весілля, новосілля – платні, а похорони безплатні та ще й з поминками на рівні гучної забави… Наша газета готова підтримати і інші добрі ідеї священиків – зголошуйтеся.
Ми недарма затіяли знову таку розмову, бо отець Олег Здреник з Вільшаника вкотре став знаменитим.
«Маєш – поклади, потребуєш – візьми», так пояснюють ідею закладу організатори, пишуть соцмережі. А мова про те, що на Самбірщині громадська організація Вільшаника на чолі зі священиком перепрофілювала приміщення плебанії (будинок предстоятеля біля церкви) на соціальну пекарню. Волонтери ГО «Ми – це Вільшаник» власноруч зробили ремонт та підготувалися до запуску нового виробництва. Офіційне відкриття приурочили Дню Незалежності невипадково: у такий спосіб організатори хочуть підкреслити, що навіть маленька громада може досягнути мети, якщо працює наполегливо і самовіддано. Якщо ініціатори запросять наших репортерів, то неодмінно будемо. А якщо не запросять – все одно приїдемо, бо одна справа, коли новосілля влаштовують державним коштом, а зовсім інша – коли це ідея та втілення простих людей. А ще облаштували спеціальну поличку, де всі охочі зможуть залишати продукти для потребуючих. Це мало добрий ефект. Люди кладуть гречку, муку, консерви та інше, розповідає організаторка Ірина Яжик. Планують у Вільшанику кулінарні майстер-класи для учнів, для малесеньких діток – навчально-ігрові студії. А чому б не показати, як звичайне борошно перетворюється у запашну випічку. Якщо мама того не робить, то дитина не буде навіть знати, як дріжджове тісто замісити, коментує священик Олег Здреник.
Роман ПОГОНИЧ.