Ратуша хоче у четвертої школи відібрати старшокласників, а у школи-ліцею – ліцей
Як кореспондент «Високого Замку» в самбірській освітянській проблемі логіку «за хвоста» ловив
Рятуйте четверту школу – такий заклик прозвучав у телефонній слухавці нашого офісу і за якісь долі секунди пробігло з десяток неймовірних версій та сценаріїв з приводу того, що сталося з навчальним закладом на околиці Самбора. Але те, що почули далі, у той десяток не входило. Видно, у сучасному Самборі у нас ще слабо розвинена інтуїція…
Все, що ми збагнули: школу з одинадцятирічки хочуть перевести у дев’ятирічку – понизити статус. У телефонному режимі ми нічого не збагнули, а тому позаминулої середи подалися на околицю, щоб упіймати істину “за хвіст”. Сказати, що коментарі керівника школи Наталії Юзвяк, зрештою, як і потім – виконувача обов’язки завідувача відділу освіти Святослава Ухача та інших, нас задовольнили, не можемо. Бо у першу чергу і абсолютно усе має підпорядковуватися законам логіки. Тут з логікою не в’язалося. Так ось, доволі несподівано як для педагогічних кіл на засіданні виконкому Самбірської міської ради акурат перед Великоднем приймали питання про мережу навчальних закладів і на перспективу написали пункт про те, що СШ №4 буде переведена з одинадцятирічної освіти на дев’ятирічну. Причина у тому, міркує влада, що приміщення школи не надто велике, а тому діти вчаться там у дві зміни. Останній урок закінчується о 16.30. Але вчителів, учнів та батьків такий графік влаштовує, принаймні, ми не чули нарікань. Нам розповіли, що двозмінне навчання не допускається у спеціалізованих школах, а от що стосується інших, то не гріх. Загалом, у цій школі так було давно і ніхто не творив трагедії. Проект рішення про реорганізацію школи ратуша готує на сесію і його, ймовірно, депутати будуть відхиляти як абсурдний, або приймати – як перспективний. Директор навчального закладу твердить, що у рідну школу у віддаленому мікрорайоні на “Лопухівці” колектив, батьки та учні вклали дуже багато зусиль, старань, коштів. Зрештою, на початку 2000-х домоглися того, аби школа з неповною середньою освітою стала школою з повною, бо на це і тоді була потреба, і зараз залишається. Наталія Юзвяк сказала: “Я так просто своєї школи не здам”. У день нашого візиту учні та вчителі малювали плакати для пікетів, готувалися батьківські збори. За словами Наталії Іванівни, навіть якщо школу і реорганізують, то цей крок все одно не вирішить проблеми двозмінного навчання. Ми собі подумали, що цей заклад, можливо, першим потрапляє під сумнозвісну оптимізацію, яка передбачає скорочення видатків, але і тут економії не надто багато. Певна річ, коли зникнуть старші класи, то орієнтовно зникне і 70 годин вчительського навантаження. Ймовірно, хтось із педагогів і вилетить зі школи, хоча ще більш імовірно, що вчителі вирішать ділитися годинами до останнього, працюватимуть на неповні ставки, але податки за них все одно платитимуть так, начебто працюють на повну потужність. Економії енергоресурсів так само практично не буде. Зате ми будемо мати клопіт з іншим – дітям доведеться добиратися у інші центральні школи міста, а це шлях неблизький. Якщо поїдуть маршрутками, то в один та другий бік вони коштуватимуть батькам 8 гривень. Крім того, психологічні аспекти переходу учня з однієї школи в іншу… 18 старшокласників цьогоріч йде в одинадцятий клас і 28 дев’ятикласників, якщо не підуть у спеціальні навчальні заклади, залишаються у школі. Це не найгірший, хоча і не найкращий показник наповнюваності класів. Є показник і з іншого боку – на наступний навчальний школа бере два класи по 27 і 28 першачків і це теж не зле. А тепер про логіку, яку згадували на початку. Логіки у тому, щоб понижувати статус закладу, ми не побачили. Якщо б не було у школі дітей, а вчителі просто так хотіли зарплати, ну тут все зрозуміло – вибачте, шановна освітянська еліто, але шукайте собі роботу на базарі. Коли ж навмисне створюються труднощі, невідомо заради якої мети, то знову ж, вибачайте, але школа буде себе захищати. І навіть готова до акцій непокори.
Виділимо найцікавіше з того, що почули від керівника освітянського відомства Самбора Святослава Ухача. Він з перших же слів запевнив, що нічиє соціальне замовлення не виконує, згадав двозмінне навчання і необхідність таких кроків. Потім додав, що така ж доля може очікувати і всі інші школи Самбора, бо тільки одна з них залишиться середньою, а всі інші – дев’ятирічки. Ми, звичайно, не маємо права не погоджуватися з думкою Святослава Анатолійовича, але чому тоді процес оптимізації розпочався з четвертої школи, яка виглядає не гірше за інших? Чому ніхто не згадує самої громади, яку, коли йти на такі кроки, треба залучити до громадських слухань? Взагалі, як учні, батьки, так і вчителі згіршені, обурені і ображені та готові себе захищати від таких чиновницьких рішень. Бо справа не у якихось стосунках керівників, а у тому, що дітям стане гірше…
У владі хочуть провести реорганізацію і школи-ліцею імені Андрія Струся, забравши з назви слово “ліцей”. І таким чином повернути все те, що було – просто дев’яту школу. Ліцей начебто діє уже протягом року і що казати тим учням та батькам тепер? Хоча у відділі освіти кажуть, що то не зовсім ліцей… Директор Самбірської СШ №10 Любов Мосійчук – вона ж голова освітянської комісії міської ради, зазначила у розмові з нами, що коли в ратуші вивчають освітянські проблеми, то її чомусь не залучають. Ми збагнули, що проблеми вирішують кулуарно. Любов Миколаївна уже одного разу з приводу такого нехтування виступала на сесії міськради, але керівництво міста як видається, до неї не дослухалося. От і це питання виконком пропонує сесії без урахування думки депутатської комісії. Чому так, не знаємо…
Ми продовжили пошук логіки у всьому, що відбувається, і скотилися до певних міркувань – можливо навіть, до рівня пліток. Допускаємо той факт, що Дамоклів меч навис саме над четвертою школою та школою-ліцеєм з тієї банальної причини, що реорганізація, імовірно, буде передбачати вивільнення працівників і їхнє повторне працевлаштування, а керівники підуть на конкурс. А взагалі ми можемо помилятися… У Наталії Юзвяк – колишнього керівника міського відділу освіти, а тепер директора четвертої школи, були погані стосунки з керівником Самооборони Юрієм Гамаром – тепер міським головою… А у директорки школи-ліцею Оксани Цимбрили, подейкують, дівоче прізвище… Копиляк. (До слова, з таким же прізвищем у одному з навчальних закладів міста є сторож – не дай Боже, і там затіють реорганізацію). Зрештою, коли школа-ліцей повернеться до колишньої назви – дев’ята школа, то може й прийде тоді на посаду колишній директор Всеволод Горняткевич – суди і досі тривають. Маємо підозру, що цей навчальний заклад за попередньої влади перейменовувався виключно для того, щоб якомога менше пан Всеволод мав шансів повернутися у директорське крісло. А взагалі, ми визнали рацію одному з екс-чиновників Самбора, який пофілософствував на тему зміни влади. Кожен господар міста, який приходив, пробував міняти чужих на своїх. За попередників позбувалися посад усі Котові, а тепер, можливо, міняють Копилякових? Дуже глупа місцева практика, бо у тих замінах губиться звичайний професіоналізм, але з’являється улесливість. Та й сказати, що у нас вже так багато добрих кадрів, здатних покерувати, не можемо. Наприклад, майже півроку ратуша не здатна знайти керівника освіти. Святослав Ухач лише виконує обов’язки. Ні то начальник, ні то – ні… І тягне, бідака, на себе чужий негатив. Ну, чомусь не хочеться вірити у те, що то він з власної ініціативи взявся “рубати” старші класи в четвертій школі, чи “відрубати” слово “ліцей” у дев’ятої. Ну, хіба би…До слова, у понеділок з того ж приводу відбулися збори у школі-ліцеї. Тамтешня громада так само висловила своє негативне ставлення до реформувань.
Останнє слово у цій справі будуть казати депутати міської ради. Проект рішення їм зараз готують. Ми віримо, що це їхнє рішення буде мудрим. Зрештою, як і всі попередні.
Роман ІВАНЧУК.
«Лопухівка» збунтувалася!
І на якого, вибачте, що матюкаємося, дідька лисого, у громади думку питати, коли чиновники ратуші уже ставлять свої підписи під «урізанням» четвертої школи
У п’ятницю після обіду увесь журналістський та владний бомонд ринув у бік четвертої школи на”Лопухівці” “дорулювати” нестандартну ситуацію – там зібралися близько півтори сотні обурених батьків. Пікантності додавав той момент, що на зустріч з громадою йшли представники влади. І прийшли – заступник міського голови з гуманітарних питань Наталія Зремяк та виконувач обов’язки начальника відділу освіти Святослав Ухач.
Мені їх, як ніколи раніше, було дуже шкода, бо їх просто “згматали”. Ми ще не чули, щоб аргументи, з якими прийшла влада, так нищівно люди розбомбили – жодного серйозного не залишили. І вперше почули, як новій владі у Самборі кричать “Ганьба”, як дорікають тим, що до виборів говорили одне, а після виборів творять інше…
Взагалі, якщо лягати “під танки”, то лягати треба першій особі міста, а не підставляти підлеглих, прикриваючись нарадами у ратуші чи роботою до пів одинадцятої вечора. Пані Зремяк запевнила, що Юрій Гамар готовий зустрітися з громадою і її вислухати. Судячи з усього, громада уже так наелектризована, що сама прийде у ратушу і, як твердили наймужніші, або не пустять Юрія Петровича на роботу, або не випустять з роботи до того часу, поки не дасть спокій вчителям та учням четвертої школи. От ви бачили на одному із сесійних засідань емоційних підприємців промислового ринку? А батьки школярів з околиці набагато рішучіші і галасливіші. Улюблена фраза нинішніх владоможців “Ми вас почули” (відмахайтеся, мовляв), не пройде до того часу, поки проблема не зніметься.
Для початку батьків ознайомили зі зверненням зрозумілого змісту, яке піде на адресу депутатів і громади. Сам Святослав Ухач потім визнав, що не існує жодного нормативного документа, який би забороняв навчання у другу зміну. Посилання на те, що мають бути санітарні норми – по 2 квадратні метри школи на учня, вилетіло у трубу. Санітарні лікарі ще на початку року погодили такий графік навчання і жодних претензій досі не мають. Тим паче, через двозмінне навчання квадратні метри на одного учня “розсуваються”. У школі навчається 367 дітей і наступного навчального додається ще один клас. Значить, той педагогічний продукт, який продукують у цій одинадцятирічці, затребуваний! Хто дає право владі його нищити, створюючи виборцям клопоти? Здається, як вчителі, так і батьки слів не добирали. Вони допитували, чому у них як носіїв влади не питали дозволу на реорганізацію? Коли владні гості спробували сказати, що якраз і прийшли питати громадської думки, це викликало голосний сміх. Бо уже є рішення виконкому про прохання до сесії “урізати” старші класи чомусь тільки у четвертій школі. І хтось же його ініціював… Пані Зремяк (віддаємо належне сміливості) відверто сказала, що вона за те, аби таке “обрізання” зробили, потім призналася, що як профільний заступник мера уже завізувала проект рішення на сесію про скорочення класів. Такий же проект завізував і пан Ухач… То на якого, вибачте, що матюкаємося, дідька лисого, приходити після того у школу і питати думку громади? Треба було це робити до того… Група депутатів як от Роман Барна, Світлана Дудко, Андрій Жепко, Андрій Бубняк, депутат обласної ради Михайло Ковалів задекларували свою підтримку школі, а представник провладної фракції “Воля” Микола Кічурка, коли сусіди попросили його висловити своє ставлення, скромно зазначив: “Хай дійде до сесії”… Ми не знаємо, чи до сесії дійде, але абсолютно переконані, що кимось і з якихось причин ініційоване питання четвертої школи дуже підмочило і без того не надто суху репутацію команди Юрія Гамара, який, коли ще не був при владі, а лише керував Самообороною, вчив громаду контролювати владу. І навчив… на голову підлеглих.
Роман ІВАНЧУК.