Самбірщина відроджує сільську медицину
На виїзний прийом до лікарів приходять пацієнти, які років п’ять не бачили медика
Коли у грудні минулого року Самбірщина волею депутатів районної ради створювала Центр первинної медико-санітарної допомоги, було зрозуміло, що районна влада у принципі створює заклад, що буде максимально незалежним від міста. Іншими словами, уся увага була звернена на центральну районну лікарню, а ФАПи та амбулаторії залишалися у ролі пасинка. В селах медицини як такої просто не було. А ті фельдшери, які ходили на роботу, отримували лише зарплату. Дійшло до абсурду: в окремих закладах вже і світло відрізали, і газу не було, і ніхто ніякої піґулки для хворих не давав.
Очолила Центр первинної медико-санітарної служби Світлана Терлецька. Мусимо віддати їй належне, бо треба було мати мужність йти на розруху і пробувати давати цьому лад. Але ризикнула. Ми уважно і тривалий час спостерігали за тим, як відроджується сільська медицина і нарешті настав час, коли треба віддати належне. Отож, починаючи з грудня, колектив пані Терлецької встановив котел у Погірцівській амбулаторії. Попередній вийшов з ладу і надій на те, що його колись відремонтують, не було. У медзаклади купили бойлери, придбали холодильники, бо навіть ніде було вакцину для дітей тримати. Кожен ФАП та амбулаторія отримали тонометри і глюкометри. Знаєте, це елементарні речі, без яких годі уявити собі медицину, але навіть цього не було. І нарешті, у медзаклади сіл почали постачати медикаменти для невідкладної допомоги, чого раніше не було. Що цікаво, фельдшери, особливо молодшого покоління, навіть не знали, як списувати медикаменти… В окремих амбулаторіях, як от у Воютичах, з’явилися денні стаціонари з ліжками та постіллю.
У цьому місці вартує сказати про ще один момент. На створення районної медицини пішли керівники Самбірщини Микола Фрей та Віталій Кімак. Мабуть, теж ризикували, бо не знати, як би все пішло. Але й терпіти далі знущання над мешканцями району, яких у принципі залишили без медичного обслуговування, було годі.
Ось такий короткий звіт за півроку роботи районної медицини, точніше не роботи, а відродження. А поговорити про це нас змусив ще один пункт відродження. У села почали їздити виїзні бригади лікарів. На нашій пам’яті таке було хіба наприкінці вісімдесятих. Отож, у визначений день в сільську амбулаторію чи ФАП приїжджають хірург, кардіолог, фтизіатр, гінеколог і провадять прийом людей. Перед тим про приїзд повідомляють громаду, та ба, навіть священики виголошують. І люди йдуть. Я це побачив у Воютичах – у вузькому коридорі амбулаторії годі було пройти. Спочатку подумав, що людей нагнали заради приїзду Світлани Терлецької та кореспондента, але ж ні… Лікарі привозять ЕКГ-апарат, УЗД-апарат і безкоштовно обслуговують людей. У Самборі ця послуга дорога.
УЗД-апарат допоміг придбати народний депутат Ярослав Дубневич і ця диво-техніка уже другий рік служить мешканцям району. Крім того, завдяки йому на Самбірщину постійно прибуває гуманітарний вантаж для потреб медицини.
Зустріли ми заступника керівника Центру медико-санітарної допомоги, кардіолога Ростислава Феника. Раніше, коли він керував кардіологією в ЦРЛ, люди їхали до нього як до авторитета. Тепер авторитет приїхав до людей і, до слова, під його кабінетом у Воютичах було чи не найбільше людей. Ростислав Романович розповів, що приходять навіть ті, які взагалі років п’ять медика не бачили. Приходять з давніми болячками. У результаті виїздів у десяти селах обстежили півтисячі людей. У половини з них знайшли хвороби і тут же скерували на лікування. Хоча, не факт, що селяни дослухаються. Добре, що обстеження безкоштовне і майже вдома, але лікування в лікарні тягне грубі гроші, яких у потенційних пацієнтів нема. Але у цій біді є якийсь позитив, бо селян нарешті привчають пильнувати за здоров’ям.
Роман ІВАНЧУК.