Середній палець – не найгірше, могли й побити

Не можу змовчати, бо болить. Минулої неділі, коли була гарна погода, зібралися ми всією родиною відпочити поближче до Дністра. В річку ніхто не збирався лізти, бо вона у нас давно не для купання. А от подихати свіжим повітрям можна…

НЕ МИ одні такі були на березі – там уже відпочивала група молодих людей. Три парочки спочатку були більш-менш мирними, а коли спожили занадто багато алкоголю, то нормальні слова були для зв’язку матюків. Ми уже не знали, чи внукам вуха затуляти. Чоловік зробив зауваження, яке допомогло на якихось п’ять хвилин. Видно, горілка скінчилася і галаслива компанія заволала, що треба їхати на каву. Спішно позбирали, мабуть, те, що було цінним, а решту сміття так на березі річки і залишали. Тут уже я не втрималася, підійшла і попросила після себе поприбирати. У відповідь почула регіт, а одна панночка, яка заледве на ногах стояла, показала мені, старшій за віком жінці, середній палець. Чесно сказати, я тільки недавно дізналася, що воно означає… Захотіла записати номери автівок, але чоловік переконав мене у тому, що то «польські бляхи» і ніхто тих хлопців не буде шукати чи карати. А ще побити могли – спробуй захиститися на безлюдному березі. Може й так… Тому вирішила хоч у газету звернутися. Тим, які показують середній палець, уже нічого не допоможе, а от тим, які ще до цього не доросли, може така наука знадобиться. Самі на своїй землі гадимо, самі ж потім і нарікаємо…

Марта ЗАБ’ЄГА.