Собачка «Гільза» досі чекає у Сприні своїх «побратимів»

Того дня з нагоди однієї оказії ми приїхали на територію табору у Сприні разом з воїнами АТО. І тут – звідки не візьмись, прибігла собачка. Здається, з породистих, ну може хтось із пращурів був елітним. Радісно оббігала усіх, принюхувалася, а потім розчаровано відійшла у бік…

Працівник табору розповів дивовижну історію. Більше двох років тому у горішній частині табору проходили реабілітацію бійці добровольчого батальйону ОУН. Чи собачка до них сама пристала уже в Сприні, чи вони її з передової привезли, важко сказати. Назвали її по-бойовому  – «Гільза». Коли бійці знялися і поїхали, «Гільза» чомусь залишилася. Може тому, що на зимівлю у таборі залишався ще один боєць літнього віку. Казав, що його уже з фронту списали, і усі холодні місяці жив разом з «Гільзою», спали один коло одного. І це, здається, не дивина. Наші хлопці на передовій давно стали добрими друзями покинутим свійським тваринам – собачкам, котикам і, коли їдуть додому, забирають з собою. Недавно сюжет в телевізорі був. На передовій солдат, показуючи звичайну дворнягу – свого друга, сказав на камеру таке: пес чує, коли має початися обстріл і стає нервувати. Більше того, будь-який порух від диверсійних груп чує за сотню метрів і дає знати про небезпеку.

Взимку, розповідає далі працівник табору, «Гільза» йде в село. В близьких хатах її уже знають – підгодовують. У одного з господарів знайшла собі зимове пристанище в клуні зі сіном. Там і гріється. Але як тільки почує звук автівки, яка їде у бік табору, неодмінно зривається і біжить навздогін в очікуванні: а раптом свої повернулися…

Роман ІВАНЧУК.

Це не єдина дивина на території відпочинкового табору. Одного разу туди внадилася за харчами лисиця. Працівники кинуть шматок хліба, повиляє хвостиком і чкурне до лісу. А останнім часом уже свій виводок приводить і теж з метою похарчуватися.