Старосамбірські медики вирахували статистику захворюваності дітей і… жахнулися
Цю проблему «Високий Замок» замовив у головного лікаря Старосамбірської ЦРЛ Юрія Войтіва місяць тому. А пишемо тільки зараз, коли лікарі ґрунтовно оцінили ситуацію і навіть встигли провести медичну раду з цього приводу. Нас зацікавила тема виключно тому, що коли почалася мобілізація до війська, знайти здорову молоду людину було складно.
Загальна кількість дітей з року у рік зменшується. Але якщо це давня демографічна проблема, яка є скрізь, то збільшення кількості патологій у дітей, набирає загрозливого характеру. Зокрема, хвороби опоно-рухового апарату, органів зору, слуху, дихання, травлення. У школярів 4-8 класів медики виявляють швидкий ріст патологій хребта, сколіози (порушення осанки та викривлення хребта), від яких потім виникає немало інших серйозних захворювань. Причин далеко шукати не треба. Треба просто оцінити ті парти чи столи, за якими сидять діти, і все стане зрозумілим. У школах діти проводять половину робочого дня та ще й із великим навантаженням. Візьміть у руки сумку, яку школяр має що-дня носити. Це – третина його ваги. Це все одно, що доросла людина вішає на себе 30 кілограмів і чимчикує. Коли врахувати, що діти у селах району ходять до школи на відстань і до чотирьох кілометрів, то, добравшись до храму знань, вона уже втомлена.
Юрій Войтів зазначає, що катастрофічно швидко росте кількість захворювань кишково-шлункового тракту. Здавалося б, живемо на екологічно чистій території, споживаємо такі ж домашні продукти. Та ні, це оманливо. Насправді, зі шкільних їдалень зникло гаряче харчування. Його діти замінили чіпсами, горішками, сухариками чи канапкою з водою, переповненою ароматизаторами, бо вона дешева. Половину робочого дня на такому провіанті довго не може витримати ніхто. Юрій Ярославович зазначив, що як депутат обласної ради неодноразово ставив це питання на колегії Старосамбірської РДА, буде ставити його і на сесіях в області, в районі. Бо не можемо виховувати покоління хворих людей. Це покоління нам потім не простить нинішнього нехлюйства. Швидкими темпами у школи повертається короткозорість. І цьому так само є пояснення – комп’ютери, смартфони, телевізори. Мені, підкреслює пан Войтів, стає ніяково за батьків, які тішаться від того, що дитина нікуди не лазить, чемно сидить в хаті, але біля комп’ютера… Сьогодні з жахом констатуємо той факт, твердить головний лікар, що інвалідність серед дітей у сільській місцевості удвічі більша, ніж у містах. Ми поговорили про причини. У селах, виявляється, діти менш доглянуті, в силу соціальних обставин – батьки на заробітках, або п’ють, і розвиваються всіякі хвороби. Ну і ще одна причина, про яку лікар Войтів сказав не для преси – немало дітей зачаті тоді, коли батьки були п’яні. Чесно сказати, не вірилося, що на початку нового століття доведеться писати про такі речі.
Трохи статистики на підтвердження того, про що казали вище. Серед 163 дітей Скелівської школи – 20 на диспансерному обліку і то, зверніть увагу, лише з проблем шлунково-кишкового тракту, з 398 учнів Добромильської школи на обліку 38, кожен десятий учень обидвох Старосамбірських шкіл – також на диспансерному обліку.
Далі ще страшніше і стосуються цифри первинної дитячої інвалідності. У 2013 році інвалідність визнали у 35 дітей, з них – 25 хлопчики, у 2014-му – 46 дітей, з них 29 – хлопчики. І уже за 6 місяців нинішнього року – 30 дітей, з них 23 хлопчики. Основні причини інвалідності – вроджені аномалії розвитку, хвороби нервової системи, розлади психіки та поведінки. Утричі зріс показник інвалідності серед сільських дітей.
Виправити цю ситуацію воднораз, вважає Юрій Войтів, неможливо. Але ситуація набуде ще більш загрозливого характеру, якщо у школи не повернуться медпрацівники, які будуть вести постійний нагляд за дітьми, якщо не повернуться гаряче харчування і дієтсестра, яка пильнувати за якістю їжі, якщо ми не навчимося грамотно проводити уроки фізкультури, враховуючи і диспансерні групи дітей, якщо нарешті не підберемо для школярів відповідні парти. Зрештою, Юрій Войтів невдовзі ініціюватиме зустріч з місцевою владою, директорами і вчителями фізкультури шкіл району, аби поговорити про здоров’я дітей.
Інакше нам не уникнути біди. Ми уже зараз маємо ще один страшний показник: на кожну жінку, яка померла у працездатному віці, припадає 10-12 померлих чоловіків. Упору серйозно говорити про те, що чоловіча половина населення уже давно перестала бути половиною, а стає меншістю, твердить Юрій Войтів.
Роман ІВАНЧУК.