У Дублянах побільшало спорту
Депутат обласної ради Олег Домчак тепер матиме значно більше часу, бо раніше, якщо треба було його упіймати, скажімо, у вихідні, то тільки на будівництві майданчика зі штучним покриттям у його рідних Дублянах. Сам працював, однодумців залучав… І от відбулися урочистості з нагоди того, що у селищі побільшало спорту.
Раніше на цьому місці були мочари і зарослі, тому дублянцям годі було повірити, що ця місцина колись змінить призначення. Але якщо за справу беруться ентузіасти, то все можливо. Тим паче, Олег Іванович з тих людей, які дуже пильнують рідні терени і хочуть, аби життя земляків стало цікавішим. Тому день відкриття стадіону, можна авторитетно твердити, перетворився в особисте свято. Серед запрошених були його друзі. Він так і сказав: тут ті, з ким приємно розділити радість. У лаві почесних гостей були народний депутат України Ярослав Дубневич, керівники району Микола Фрей, Віталій Кімак, відомі спортивні діячі Юрій Майборода, Микола Павліш та інші. Пан Павліш, до слова, привітав “іменинника” м’ячем з автографом свого племінника Назара, який зараз мешкає в Англії, але свого часу грав за ФК “Дубляни”, яким опікувався Олег Домчак. Того ж таки дня на новому стадіоні помірялися силами юні футболісти. Ми не будемо писати, хто переміг, бо насправді переміг спорт…
Однак є речі, про які вартує говорити більше, аби інші брали приклад. За усіма нормами, основу під майданчик вартістю орієнтовно півмільйона гривень, творить місцева влада, а на покриття стільки ж дає обласна рада. Отож, ті перші півмільйона дублянці собі зекономили, бо самі основу зробили. І працювали, і спонсори допомогли. Тому вважаємо за честь назвати тих, які разом з Олегом Домчаком створили спортивну історію. Депутати обласної ради Володимир Шведа, Володимир Кожидло, голова райради Віталій Кімак, голова РДА Микола Фрей, директор керамзитового заводу Микола Крись. Висловив щиру вдячність фірмам “Барком”, “Онур”. “Ірокс”, директору Вістовицкої кераміки Галині Тимкович, колективу Дублянського лісництва (Роман Гудзан), дублянцям Павлу Макару, Андрію Шостаку, Андрію Заяцю, Михайлу Стембірському, Роману Старуху, Василю Гомзяку, Анатолію Безнесюку, Віталію Гусару, Михайлу Янківському, Миколі Левіну, працівникам місцевої лікарні та школи, керівнику громадської організації Руслані Старух та іншим. Зрештою, Олег Домчак називав ще більше прізвищ, підкреслюючи тим самим, що це не лише його заслуга, а громади загалом. І дуже хочеться, щоб люди це цінували, бо, чесно сказати, якби не Олег Іванович, то й стадіону не було б…
Роман ІВАНЧУК.