Узаконений грабіж

SambirWZ
48

Узаконений грабіж

Рятуючись від холоду та сирості, люди палять газ, який висмоктує їхні статки

Повідомлення про газовий зашморг у платіжках надходили до нас ще минулого тижня, а потім – наче мішок розв’язався. Люди натягали окуляри, щоб вичитати дрібненькі цифри, і падали в шок. Оплативши комунальні послуги, до нашої редакції прийшов мешканець Самбора, розуміючи, що ми нічим не допоможемо, що в такій же ситуації, як і всі, але хоч душу вилити та нерви вгамувати.

Субсидій не має, бо не має… Нині в принципі нечасто зустрінеш родину, якій би держава люб’язно допомагала платити комунальні послуги. Разом з ним вивчаємо «документ». Напалив трішки більше 200 кубів газу, бо ж не мерзнути у власній хаті, та й якщо не пропалювати, то сирість заведеться. Помножили кількість кубів на майже 9 гривень і вийшло більше 2 тисяч гривень. Ще двісті оплатив за доставку, як мислимо, торічну. Вказують у квитанції рекомендовану ціну – майже шість тисяч гривень – здуріти можна, а ще прогнозують споживачеві, що за грудень він заплатить майже 4 тисячі гривень, бо уже вирахували, скільки газу імовірно піде на його будинок. Може це благородна цифра? Може, споживача просто попереджують, що треба економити не лише газ, а й на продуктах харчування, щоб оплатити вартість блакитного палива? До вартості газу чоловік додав ще воду, світло, сміття і зв’язок, тому загалом виклав в банку більше трьох тисяч гривень.

Потім наш споживач сказав, що мешкає разом з дружиною і на двох у місяць мають 4,5 тисячі гривень пенсії. Отож, виживати їм доведеться на півтори тисячі гривень. А ще ж треба щось купити до холодильника, ще треба свята провести хоч якось, ще треба разів зо два піти в аптеку і оплатити кредит, взятий за нову пральну машину. Ми очікували питання: як жити в таких умовах, і воно таки прозвучало, але впереміш з нервами та поганими словами. Ми не знаємо, що порадити пенсіонерові в країні чудес. Поняття не маємо, як аргументувати те, що чоловік десь вичитав: у найбіднішій державі Європи – Україні, найвища вартість комунальних послуг. Узаконений грабіж! Біда в тому, що тарифи нам придумують ті люди, які далеко не бідні і 2 тисячі для них – не проблема. Хоча ті ж владні багачі прекрасно знають статистку: в Україні, за соціологічними даними, більше 80 відсотків населення вважають себе недостатньо матеріально забезпеченими, хоча, певна річ, у кожного різна «риска забезпеченості».

Чи буде попереду легше? Сумніваємося, бо геноцид триває, бо, рятуючись від безглуздя, люди просто їдуть на заробітки… Грядуть карантинні канікули з їхніми непередбачуваними витратами та передбачуваними втратами. А ми все одно будемо оплачувати олігархам вартість газу та інших комунальних послуг і знову вірити у щось краще. Настає рік 30-річчя Держави, а ми все віримо та й віримо…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити