Чи можна знімати на телефон мера в ратуші, або продавця у маркеті?
Тепер усі модні, усі з крутими телефонами, якими можна фільмувати усе, що заманеться. Ну, гаразд, знімають кіно про своїх дітей-внуків – справа приватна. Але виникають і інші нестандартні ситуації.
Наприклад, молода продавчиня у маркеті розповіла нам, що, вибиваючи чек за товар двох хлопцям, помітила, що її знімають на телефон. Автори фільму нахабно посміхаються. Жінка рознервувалася так, що опісля їй у підсобці заспокійливе давали… Не раз були ситуації, коли «вічка» телефонів наставлені на посадовців і ті, не розуміючи, навіщо їх знімають, починаються скандалити. Тоді ті телефони літають… Тема видається цікавою через те, що знімальників нині вистачає.
Якщо такі ситуації стають традицією, то нам самим цікаво стало, у яких випадках люди, які не мають ніякого стосунку до засобів масової інформації, провадять зйомку чи запис на диктофон. Побути консультантом у цьому питанні ми попросили Миколу ШИЙКА – керівника місцевого центру безоплатної правової допомоги. Виявляється, не все так просто…
Якщо узагальнити чинне законодавство і простою мовою відповісти на питання, чи можна фотографувати або проводити зйомку, то можна сказати і так, і ні. Законодавець визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку у випадку її згоди. Проте, залежить від того – кого, коли, де знімають і що з цим потім роблять.
Якщо мова йде про звичайну не публічну людину і не в публічному місці , то згода чи ясно виражена, усна чи мовчазна, але має бути отримана до початку зйомки. Знову ж таки, якщо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Тоді і фотографія може бути розповсюджена без дозволу особи, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів… Якщо особа заперечила свою фіксацію, то зйомку потрібно припинити, а фрагменти з її участю вилучити… Якщо особа погодилася на зйомку, все ж може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
Дуже важливий момент: проведення зйомки фізичної особи у публічних місцях та на робочому місці. До публічних місць належать вулиці, площі, робочі кабінети, ринки, вокзали, інше. Треба знати, що публічні особи – це ті, які обіймають посади публічної служби, користуються публічними ресурсами, особи, які відіграють певну роль у громадському житті. Не можна відкрито проводити зйомку в будівлях суду в закритих засіданнях, в урядових будівлях. Зйомка у громадських місцях має проводитися відкрито. Відкрите проведення зйомки у громадських місцях абсолютно законне і для цього не потрібна письмова згода громадян (мітинги, зібрання, пікети), але є нюанс: не можна знімати в громадських місцях, які є приватною власністю, за умови, якщо є попередження про заборону фільмування.
Отож, якщо відповідати на запитання, які ми поставили вище, то чиновників знімати можна, бо вони в публічних місцях, зрештою, як і продавців, але треба дивитись по ситуації.
Роман ІВАНЧУК.