Юрій Дмитришин повертається?

Це сталося в Самборі, бо таке могло статися лише в Самборі. Колишній секретар міськради Юрій Дмитришин поновлений на своїй посаді. Наприкінці минулого тижня стало відомо про відповідне рішення Дрогобицького суду.

Ми дуже шануємо будь-який суд і його рішення, але не розуміємо, що він має до Самбора? Може те, що Юрій Любомирович викладає юридичні науки у Дрогобицькому університеті? Трохи дивно, що, виявляється, Феміда прийняла його заяву до розгляду через певний час, бо, як з’ясувалося, пан Дмитришин начебто не знав вчасно, що його звільнили. Всі знали, лише він не знав. І таке буває… Не відаємо, які причини знайшов суд, щоб поновити на посаді чиновника. Якби обранці міськради не затягували так довго з обранням нового секретаря, то не знати, як повернулася б справа…

У вівторок зібралися депутати міськради, але зареєструвалися лише з десяток. Володимир Мурайко став вимагати пояснень, яким чином виграв справу пан Дмитришин і чому більше трьох місяців не вносили його кандидатуру у секретарі. Володимир Кульчицький-Поливко зачитав свою заяву з запереченням поновлення на посаді старого секретаря. Юрій Дмитришин розповів про  Конституційне право захистити своє місце праці  у  будь-який час, тим паче, коли дозволяє Закон. Було і весело, і сумно. З серйозного: на обідню пору  вівторка було відчуття, що сесія, яка має розглянути важливі питання виборців (не політичні), не продовжить роботу. Ще серйозніше –  обранці уголос стали просити колег піти на перевибори. З веселого: мер Юрій Гамар кілька разів згадував якусь самбірську “Моніку Лівінські”, а старший за віком депутат сказав молодшому, мовляв, “витягни з рота, коли щось говориш”. Це для того, щоб ви розуміли атмосферу владного життя у Самборі, у якій уже не добирають слів…  Про все інше – наступного тижня.

Роман ІВАНЧУК.