«Я йду з посади з гордо піднятою головою»
Донедавна виконувач обов’язки керівника центру первинної медико-санітарної допомоги у Самборі Олександр Сілецький прийшов до офісу «Високого Замку», аби сказати, що йде з посади з гордо піднятою головою.
НАГАДАЄМО, відбувся конкурс на заміщення вакантної посади і комісія вирішила віддати першість лікарю Аллі Кострицькій. Їй (комісії) видніше. Щоправда, голова Громадської ради при виконкомі Тарас Тершовчин засумнівався у тому, чи легітимна комісія. Адже, згідно з законними вимогами, до числа комісії мали увійти представники громадськості, точніше навіть – Громадської ради. Наша газета написала про міркування Тараса Тершовчина, але видається на те, що в ратуші цього голосу не почули і процес зміни Сілецького на Кострицьку триває… Чим це все закінчиться, побачимо згодом, а наразі Олександр Сілецький пригадав, що два роки тому йому по суті з нуля довелося створювати нову медичну структуру. Хто знає, скільки у нас бюрократизму, хіба той може поспівчувати. Але і ці круги пекла пройшов. Похвалився, що найперше взявся за дисципліну і там люди уже відпрацьовують усі години чесно. Для аргументу навів таке: недавно в одному з кабінетів уже о шостій вечора спалахнув вогонь. Запах диму почули медсестри, які ще були на роботі, ударили на сполох і заклад врятували. А якби нікого не було, то й будівля пішла б з вогнем. Пощастило відновити фасад будівлі, вистелити при вході бруківку, відчистити огорожу, відновити вітражне скло у вестибюлі поліклініки, облаштувати сучасний туалет. У дворику організували відпочинкову зону з лавочками для персоналу, а біля центрального входу встановили ажурний ліхтарик-показник. Дуже важливо, що вдалося зекономити кошти на преміювання. По півокладу дали до новорічних свят. А ще винагороди отримали ті сімейні лікарі, які найбільше назбирали пацієнтів… Ми слухали все це і думали: хтось скаже, що то дрібниці, хтось, навпаки – багато. Але якщо врахувати, що немало господарських робіт Олександр Сілецький виконував сам разом з одним робітником, то, мабуть, був добрим начальником, не зазнавався… Хоча, приходить такий час, коли уже зроблене декого не дуже цікавить…
Роман ІВАНЧУК.