Як місто на район походом ходило

Один з наших сумлінних читачів зробив зауваження: якщо читати вашу газету, то виходить, що на Старосамбірщині основна проблема – збереження лісів, на Самбірщині – зарплати медикам. І хоч ми не конче з цим згідні, але ці дві теми справді найбільш дратівливі.

Ну, не об’їдеш їх, ну, як не написати, навіщо самбірські міські депутати ходили до районних? Правильно, з питань фінансування медицини. Але перед тим, як продовжити тему, мусимо визнати і інший факт: коли медпрацівники справедливо домагалися грошей, їхні пацієнти наввипередки пригадували свої пригоди у лікарні. Пригоди, скажемо так, не найкращі і здебільшого торкалися проблем неякісного лікування і гонорарів медикам. Змиріться, доктори, бо і це може бути правдою.

Міжсесійну зустріч розпочав голова бюджетної комісії області, колишній голова Самбірської РДА Олег Домчак. Коротко згадав про власні успіхи у районі – в Дублянському шпиталі скоротили 35 людей, а потім передали лікарню у віддання Львова, зекономивши для медицини району купу грошей. Потім додав, що медицину не треба мішати з політикою. Тим не менше, перед тим, як голова ЛОДА Олег Синютка підписав гроші для Самбора, він, Олег Домчак, а також губернатор та голова облради Олександр Ганущин мали складну розмову, адже медичне обслуговування – це не тільки зарплати медикам, це і придбання обладнання задля того, щоб послуги людям були кращими. А у нас замість того, щоб придбати апаратуру, утримували медиків на 0,5 чи 0,25 ставки. Як фахівець з фінансів, пан Домчак сказав, що інші регіони успішно виходять з кризи. Медицині Дрогобиччини, наприклад, райцентр передав 30 мільйонів, у Сколе – 20 мільйонів, а Самбір – лише 3. У цьому місці у нас починає кульгати арифметика, бо у місті кажуть, що медикам дали близько 9 мільйонів додатково… Олег Іванович свій виступ звів до того, що наступного року уже так не буде, тобто, ніхто в останню хвилю не буде віддавати медикам гроші, тому процеси оптимізації треба продовжувати. Цьогоріч держава захистила медиків, повернувши їм гроші, але керівникам на місцях треба робити висновки, заявив Олег Домчак. Ми не перечимо, висновки їм справді треба робити, однак медики навчені, як виходити з ситуації: скорочуються повільно, а заборговану зарплату держава все одно повертає, бо куди дінеться?

Тему продовжив голова райради Віталій Кімак. На його думку, бюджет медицини як нинішнього року, так і на наступний затверджувала міська рада, а критикують чомусь районну. Спрогнозував, що дефіцит коштів буде і у 2018-му, і він може скласти графік медичних бунтів. Лікарня зараз є власністю міста, а район може мати з нею стосунки відповідно до угод. Райрада не має права приймати ніяких рішень по ЦРЛ, а статут шпиталю уже застарів.

Просився до виступу міський голова Юрій Гамар, однак головуючий Віталій Кімак спочатку давав слово депутатам, демонструючи, хто в «білій хаті» господар, тому хвилин п’ять об’єднане депутатське товариство мусило слухати депутата райради Олега Гентоша, сім’я якого потерпіла від грабіжників. З його точки зору, суд навмисне затягує розгляд справи, аби потім випустити злочинців за «Законом Савченко»… До медицини нас повернув в.о. головного лікаря Степан Скірин. Він називав цифри: скільки скоротили ставок. Не будемо нині про це, бо і так багато писали, але нагадав, що держава не сповна фінансує видатки на медицину. Степан Іванович шанобливо ставиться до сільської медицини, на яку держава робить ставку, у тому числі фінансову, однак додав, що 80 відсотків сільського населення однаково їде лікуватися до міста. Дефіцит медицини на рік наступний становитиме 20 мільйонів. Проблема ще й у тому, що піднімається мінімальна зарплата, відрахування на неї і виділеної державної субвенції буде бракувати. Доведеться з’єднувати два відділи в один, але від оптимізації будуть втрачати люди.

Нарешті слово надали Юрію Гамару, який вважає, що реформами в медицині (читай, оптимізацією) має займатися не міська чи районна влади, а департамент охорони здоров’я. Скорочення – це боляче, бо терплять медпрацівники та їхні сім’ї… Далі пішли міркування від мера, що хтось комусь роками возив торби і людей зберігали на посадах – ми не зовсім зрозуміли, про що мова, але сказав… Згодом зазначив, що наша ЦРЛ вилікувала 60 відсотків населення району і лише 40 – містян. І район має за своїх платити. Так само, як має платити за мешканців району, які ходять у міські садочки, школи, спортшколи і так далі… Признатися, після усього почутого ми так і не збагнули: навіщо було збирати міських депутатів, дружно вести їх у районну раду… Розмова відбулася на рівні дипломатії: сторони обмінялися власними правдами.

Роман ІВАНЧУК.