Як на Старосамбірщині комунальне майно ділили, або Лікарня – вам, а «білий дім» – нам?

SambirWZ
18

Як на Старосамбірщині комунальне майно ділили, або Лікарня – вам, а «білий дім» – нам?

Все колись буває востаннє. Як і сесія Старосамбірської районної ради сьомого демократичного скликання. Вона мала бути, як би це ліпше сказати, подячною один одному, хоча насправді стала робочою, та ба, з натяком на скандал.  

В УРОЧИСТІЙ промові голова ради Тетяна Терлецька говорила про владну пятирічку, мовляв, були різні емоції та амбіції, але здоровий глузд брав верх, уміли шукати компроміси… Заразом депутати дружно схвалили рішення про передачу майна, що перебуває у спільній власності громад району, новоствореним об’єднаним територіальним громадам. Яка ж насправді доля спіткала спільне майно громади Старосамбірського району? Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування», районні ради приймають рішення, за пропозицією місцевих рад, про передачу комунальної власності територіальних громад окремих об’єктів спільної власності, які перебувають на їхній території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. Тобто, районна рада, після звернення, наприклад міської ради, повинна була прийняти рішення про передачу комунального майна у спільну власність новоствореної громади. Таке звернення двічі надсилала Старосамбірська міська рада голові районної ради пані Терлецькій напередодні останньої сесії. У листах йшлося про передачу майна зі спільної власності територіальних громад району у комунальну власність Старосамбірської міської ради. Зокрема, про доцільність передачі адміністративного приміщення районної ради по вулиці Лева Галицького, 40, Старосамбірській міській раді для розміщення апарату виконавчого комітету та Центру надання адміністративних послуг. На сесії районної ради озвучили звернення депутатів Мар’яна Яворського та Ігоря Піхоцького, у яких обранці наголосили на передачі адміністративної будівлі у власність новоствореній ОТГ. Звернення обох депутатів не набрало достатньої кількості голосів… Тож, у підсумку районна рада проігнорувала всі ці звернення та прийняла рішення, яким передала лише частину майна новоствореним територіальним громадам. Результатом  стала передача у спільну власність Старосамбірської об’єднаної територіальної громади приміщень і майна закладів шкільної, дошкільної та позашкільної освіти, закладів інституційного догляду, культури, бібліотек та Народних домів. До цього переліку не потрапило майно та приміщення медичної галузі (Центральна районна лікарня з об’єктами нерухомого майна, районна поліклініка, амбулаторії і ФАПи) та адміністративний будинок по вулиці Лева Галицького, 40. Ці об’єкти, які належали територіальній громаді району, будуть передані Самбірській районній раді. Звичайно, прикро, що Старосамбірський район – один з найбільших районів області, все ж ліквідований. Відтепер, це лише частина нового сусіднього району. Потрібно буде докласти чимало зусиль для відстоювання інтересів наших гірських територій. Зрозуміло, всі бюджетні установи чекає оптимізація, а це – ще більше безробітних, яким треба буде шукати нове місце праці. Це тягне за собою зменшення доходів в місцевий бюджет. Так, ймовірність ліквідації району виникла не вчора. Але розуміючи всю актуальність проблеми, районна влада не провела необхідної роботи, щоб зберегти адміністративно-територіальну одиницю – Старосамбірщину.  Напевно, маючи п’ятирічний досвід в подоланні конфліктів та досяганні консенсусу у залі районної ради, вартувало застосувати його й на рівні області чи  Кабміну. Ось це було б реальним досягненням для нас. Результати заключного засідання сесії районної ради виявились сумними. Наш Старосамбірський район, на жаль, стає історією. Такий сумний фінал компромісних та доленосних рішень пройдених років назустріч ліквідації Старосамбірського району Львівської області як територіальної одиниці.

Те, що ми щойно розповіли, – міркування Старосамбірської ОТГ, оприлюднені на сайті «Старосамбірські вісті». Нові урядники, судячи з усього, образилися на те, що їм не передали «білий дім» та не врятували район. Тому ми були змушені вислухати другу сторону імовірного конфлікту. У коментарях для «Високого Замку» Тетяна Терлецька зазначила, що, мабуть, не личило команді нового очільника Старосамбірської ОТГ Ігоря Трухима згадувати про наслідки децентралізації, бо хіба не знав віддавна, що районів в області буде мало і вони здебільшого концентруватимуться навколо міст обласного підпорядкування. Відразу було зрозуміло, що Старосамбірщину поглине Самбір. Тому перевалювати нині вину з однієї голови на іншу, щонайменше, некоректно. Наслідки такого об’єднання уже відчуваються, а ще більше їх та незрозумілих питань буде у майбутньому. Маємо справу з відомим анекдотом про три конверти: відкривай перший і вали все на попередників…

З приводу порятунку району було звернення до Президента, Прем’єра, спікера парламенту, депутатів групи «Львівщина» у Верховній Раді, очільникам ОДА та обласної ради, датоване ще 2019 роком, з приводу того, щоб, формуючи нові райони, залишили самостійною територіальною одиницею Старосамбірщину. З цього приводу наводять немало серйозних аргументів, які, зрештою, сьогодні уже не мають ніякого сенсу. Так ось, звернення підписали усі сільські голови та голова райради. Під листом чомусь нема прізвища міського голови Старого Самбора Ігоря Трухима… Через те якось не пасує його команді нині дорікати комусь, що не врятували район від децентралізації і тепер доведеться оптимізовувати структури та людей, а відтак недоотримувати податки…

Тепер з приводу подальшої долі «білого дому». Пані Терлецька зазначила, що в теперішній ОТГ акцентують увагу лише на владному адмінбудинку, а лікарня?.. На одній з нарад була озвучена теза про те, що новий керівник хоче і шпитальні будівлі, але що буде з колективом та його боргами, не каже. Якщо новій владі брати лікарню на свою відповідальність, то все разом, а не лише порожні квадратні метри, коментує пані Терлецька… Коли депутати зрозуміли, що шпиталь зависає у повітрі, то відмовилися передавати Старому Самбору «білий дім», а лікарню віддали  Самбірській районній раді. Ця ситуація викликала неоднозначну реакцію у самих медиків, які не знають, де опиняться завтра. Тому, якщо буде така потреба і якщо сторони досягнуть компромісів, то Тетяна Іванівна каже, що готова ще раз скликати сесію райради ще до того, як скличуть сесію великої Самбірської районної ради, і постаратися розставити крапки над «і».

Нарада з цього приводу відбулася у понеділок  після обіду. Що вирішать остаточно, повідомимо згодом, а наразі, вникнувши у той перший конфліктик, подумали ми собі, що ще невідомо, кого Бог покарав: чи тих, кого люди обрали, чи тих, кого прокатали…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити