«…і всяка інша срань, яка не ходить на сесії»
Позаминулого вівторка мала засідати в самбірській ратуші чергова сесія міськради. Зверніть увагу, чергова. Акцентуємо на цьому увагу з тієї поважної причини, що певна група обранців принципово не ходить на позачергові, вважаючи, що туди влада пропихає «потрібні» питання.
ХОДЯТЬ, як правило, одні і ті ж, гублять свій час, нерви, але для прийняття рішень кворуму бракує. За словами міського голови Юрія Гамара, перед тим пів вечора засідав цілий «штаб» і думав, як зірвати сесійне засідання. Ми пробували з’ясувати, чи були у порядку денному якісь «слизькі» питання і ніби нічого підозрілого не знайшли. Здебільшого питання землі, або, як прийнято їх вважати в ратуші, «людські». Вони не проходять, відповідно, люди нервуються не на депутатів, які йдуть чи не йдуть на сесію, а на міського голову. Це такий собі технологічний передвиборчий момент опонентів… Рознервувався і Юрій Гамар, назвавши прізвища кількох обранців, які традиційно не ходять, а потім додав: «І всіляка інша срань…» Згодом попросив журналістів це слово не фіксувати, але пізно – ми вже в блокнот записали. Та й слів з пісні мера не викидують… Того дня приходила на сесію жінка, яку болить проблема ремонту вулиць Петлюри та Коцюбинського, але мер відповів їй, що депутати не ходять на сесії і приймати рішення про фінансування тих чи інших об’єктів проблематично. Пані Марія, яку ми знаємо як жінку бойову, яка навіть сама на машині їздить, попросила дати їй список прогульників і сама звозитиме їх на сесію… Список, здається, передали.
Що робити з тими, хто гальмує сесійні засідання? У відчаї міський голова попросив журналістів висловити свої міркування. Журналісти, до слова, значно сумлінніші і пересиділи в цій залі не одну каденцію. Автор цих рядків відповів, що то хвороба практично усіх каденцій. Під кінець, коли еліта готується до наступних виборів, опоненти роблять все, аби зривати сесії… Ми не наважилися про це сказати там, але заради чесності треба пригадати, що коли закінчувалася каденція Тараса Копиляка, а нинішній мер Юрій Гамар був лише керівником «Самооборони», сесії теж зривалися за принципом: чим гірше у владі, тим ліпше опозиціонерам. Привселюдно ми присоромилися казати про те, що зібрати кворум можна і за такої простої умови: йде чиєсь приватне питання одного з депутатів, і тоді зацікавлений обранець сам забезпечує кворум. Була ідея опублікувати стан відвідуваності сесій усіма депутатами. Така інформація є на сайті міської ради і усі, хто захоче, там її знайде. А ми пригадуємо собі, що одного разу уже видрукували прізвища прогульників і тільки мали з того великий клопіт – приходили і телефонували з оправданнями, а найбільше дошкуляло питання: «Навіщо ви це надрукували і виконали замовлення Гамара?» Міський голова попросив свою пресслужбу та присутніх журналістів провести своє розслідування: взяти кінокамеру і записати кожного прогульника після запитання: «Чому ви не ходите на сесії?» Юрій Петрович переконаний, що кіно буде цікавим і набере масу переглядів у соціальних мережах. У кількості переглядів не сумніваємося, але переконані у тому, що прогульники будуть валити вину не на себе, а на колег чи на міського голову. Хоча треба сказати й інше: лише за цієї каденції така велика кількість стабільно неходячих. Або занадто образливі і гонорові пройшли до ради, або відчувають неповагу до себе з боку офіційної ратуші. Але поруч з тим, панове депутати, є маса питань, які стосуються не політичних амбіцій, а людських проблем. Якщо вже Бог посадив вас в ті крісла на п’ять років, то вже якось по-дюдськи добудьте свій термін і повирішуйте бодай земельні питання простих містян.
Роман ІВАНЧУК.