Маланкевич копнув Копиляка в коліно, бо у того прізвище «не нинішнє»?

SambirWZ
21

Маланкевич копнув Копиляка в коліно, бо у того прізвище «не нинішнє»?

Минулого тижня зателефонував самбірянин, який живе у Львові, але пильнує місцеві новини на сайті “Високозамківської Самбірщини” і, щоб поглузувати, запитав: що там нового у вашій ратуші витворили? Мені було не конче приємно казати, що у присутності міського голови Юрія Гамара директор водоканалу Іван Маланкевич, він же член міськвиконкому, копнув у ногу вище коліна спеціаліста відділу комунального майна Віктора Копиляка… Нога у чоловіка – життєво важливий орган і копати по ньому не треба.

За словами Віктора Копиляка, наруга над ним відбулася на очах у мера. А мер у нас, як відомо, вчитель східних єдиноборств і якби Копиляк спробував дати “здачу” своєму кривднику, то невідомо, чим би все скінчилося. Та й пан Маланкевич, розпускаючи ноги, ймовірно, відчував плече вірного соратника. Ми не сумніваємося у тому, що як пан Гамар, так і пан Маланкевич будуть заперечувати цей факт, але не маємо права не вірити і пану Копиляку, який розповів про інцидент на прес-конференції. Та й у свідки мер не годиться, бо ж він – мер! Того дня Юрій Гамар уже під кінець робочого дня з’явився у ратуші, хоча ще перебував у відпустці. А мер у відпустці, як нам видається, зовсім не мер, або не зовсім мер, однак, коли разом з Іваном Маланкевичем підходив до адміністративної будівлі, то побачив біля дверей Віктора Копиляка. Той вийшов з ратуші, бо мав важливий телефонний дзвінок. І щоб не заважати колегам по кабінету займатися державотворенням, говорив на вулиці. Що в тому є поганого, наш розум сягнути не може. Проте, Юрію Петровичу перебування працівника ратуші не за робочим столом не сподобалося. Спочатку усно висловив свої міркування з цього приводу, а потім шарпнув Віктора за рукав. А вже у коридорі під час словесних розбірок, всіяних негарними словами, пан Маланкевич і запустив удар. На цьому справа не скінчилася. Пан Віктор піднявся на третій поверх до свого кабінету, але двері були зачинені, оскільки завідувач відділом Мирослав Бліха відлучився. Дійшло до абсурду, бо Юрій Гамар почав вимагати у Віктора Копиляка письмового пояснення, чому він стоїть у коридорі і чому не має ключів… Такого пояснення підлеглий не писав, хоча насправді це міг би бути шедевр епістолярного жанру. Маємо підозру, що Віктор Копиляк попав під гарячу ногу виключно тому, що його прізвище дивовижним чином збігається з прізвищем попереднього міського голови Тараса Копиляка і, здається, є його родичем. Навіть коли і так, то не пасує шарпати чужих племінників.

Закінчення саме цього робочого дня залишиться пам’ятним для багатьох працівників ратуші, бо мер, як нам розповіли, обійшов ледь не усі кабінети і оцінював, чи перебувають люди за робочими столами. На тій же прес-конференції керівник Центру надання адміністративних послуг Галина Турецька розповіла журналістам, що у її кабінеті мер вчинив справжній обшук. Щоправда, нічого підозрілого не знайшов, зрештою, невідомо, що шукав. Оглянув і інші приміщення ЦНАПу, побачив якусь баночку з-під салату і висловив невдоволення, мовляв, ви ще тут їсте? Порадив ходити у кафе. Скінчилося тим, що Юрій Петрович наказав Галині Турецькій звільнити її кабінет для архіву, а свій стіл, який видався йому завеликим, перенести у зал, де приймають відвідувачів. Певна річ, господар ратуші має право поцікавитися, чим займаються підлеглі наприкінці робочого дня, але у якійсь не такій зухвалі й формі, додала пані Галина. Таке прискіпливе ставлення до неї пояснює тим, що недавно суд відмінив догану, яку їй “виписав” міський голова.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар