Володимиру Малецькому доплюсували ще п’ять років

SambirWZ
11

Володимиру Малецькому доплюсували ще п’ять років

Перепрошую за відвертість, але звітно-виборна конференція Самбірської райспоживспілки нагадала мені давні часи стабільності та спокою. Слухав головного кооператора Володимира Малецького, а потім і міркування його підлеглих, та відчував, що розмаїті кризи їх майже не торкаються, а якщо щось таке трапляється, то вмить відступає. Такий собі острівець благодаті…

ЩОБ ви ліпше розуміли, що таке кооперація нині, то скинемо вам кілька цифр. Це – 93 об’єкти торгівлі, у тому числі і ресторанного бізнесу. 77 об’єктів – у сільській місцевості. А той, хто розуміється на бізнесі, прекрасно знає, що таке село, у якому і людей мало, і грошей у людей небагато. Більше того, назвіть мені підприємця, який би у майже безлюдних селах утримував торговельні заклади. А в товаристві Володимира Малецького 26 магазинів є у тих селах, де мешкає до 400 осіб. Жоден капіталіст у жодній капіталістичній державі не втримає такий заклад, а самбірські кооператори можуть. А все тому, що крутий приватний підприємець туди не потикнетьтся, а людям треба дати товар першої необхідності. Адже далеко не кожен селянин, чи тим паче, пенсіонер, поїде дорогою маршруткою за продуктами, наприклад, у Самбір. За останні роки з усієї кількості торгових закладів майже 80 відсотків модернізовані під сучасний лад – помальовані у світло-зелений колір, облаштовані новими прилавками та холодильниками, достатком товарів і навіть комп’ютерним обслуговуванням! Деякі крамниці, зізнався пан Малецький, уже ремонтують вдруге – це ті, які на самих початках ремонтували, бо нічого не вдієш – життя йде вперед. Тепер про святая-святих для торговельників – товарооборот. За п’ять років (звітний період) товарооборот кооператорів склав майже 160 мільйонів гривень, а тільки з початку нинішнього року – 29 мільйонів. З 1 січня нинішнього року районні торговельники перерахували до різних бюджетів 2,6 мільйона гривень. Недаремно депутат обласної ради Володимир Шведа, який і родом з кооперації, бо його батько – Богдан Шведа, відслужив їй усе життя, і син тепер в системі працює, сказав, що патріотизм не у тому, аби натягнути на себе вишиванку… Патріотизм у тому, щоб працювати чесно і сплачувати ті податки, які держава просить… Його як підприємця образив один момент: в районі працює комісія з детінізації робочих місць. Так ось, одного разу заїхали перевіряльники у світло-зелений магазин кооператорів Рудок проводити профілактичну бесіду. І навіть сфоткалися, щоб у Фейсбук себе виставити… Володимир Богданович порадив шукати необліковану робочу силу десь інакше, а не в кооперації, бо там усі і офіційно влаштовані. Нині, до слова, у райспоживспілці в межах 130 працівників, які отримують щомісяця більше, ніж по 4 тисячі гривень. Нехай сума невелика, але чесна і з перспективою на пенсію.

Гості звітно-виборної конференції райспоживспілки – той же Володимир Шведа, голова райради Віталій Кімак, голова РДА Микола Фрей, голова облспоживспілки Михайло Ванівський дуже хвалили діючого голову райспоживспілки пана Малецького, бо, чесно сказати, якби не він, то не знати, чи мали б ми такий собі острівець фінансової стабільності. А Михайло Ванівський, який спочатку сам керував цією ж райспоживспілкою, потім цілим районом, а згодом – облспоживспілкою, назвав наших кооператорів не одними з кращих на Львівщині, а найкращими. І навів відповідні цифри – ми не будемо втомлювати ними читача, але пан Ванівський дуже “прикрий”  до підлеглих і просто так будь-кого хвалити не буде. Підсумок звітно-виборної конференції передбачуваний – на майбутні п’ять років кооператорами району і надалі керуватиме і не даватиме спокою тимчасовим конкурентам з числа приватників Володимир Малецький (на фото). Чесно признатися, щиро радіємо за цього чоловіка, бо він, якщо брати керівні роки серед розмаїтих директорів та начальників у місті або в районі, має їх чи не найбільше. І ще п’ять йому доплюсували…

А закінчити цю оптимістичну оповідку хотілося б тим, що пан Малецький, починаючи з 1998 року, назбирав уже чотири томи з газетних вирізок – все, що писали журналісти про кооператорів, мовляв, нинішній Інтернет – це добре, але газета – це документ. Левова частка публікацій – «Високозамківської Самбірщини». Ми відчули себе літописцями підприємства. Упевнені, що нинішня стаття так само поповнить альманах, і буде далеко не останньою.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар