Журналісти «Високого Замку» нарешті обрали собі сімейного лікаря і поцікавилися, чому не обирають інші

Кожного разу журналісти «Високого Замку», агітуючи читачів підписувати декларації з обраними сімейними лікарями, почувалися зле, бо самі не підписали. Нарешті минулого тижня збулося – ми взяли собі у рятівники Сергія Хуренка. Але, треба визнати, що обирати справді непросто. Начебто і перелік прізвищ великий, але таке відчуття, що обираючи собі лікаря – наче життя обираєш.

ЦЕ ТАКИЙ вступ, а насправді ми не раз питали у знайомих, чи вони уже собі когось «найняли». Що цікаво, здебільшого відповіді зводилися до банального: не знаємо, до кого йти. Якщо справді вибір такий складний, то може лікарям варто піти до своїх пацієнтів? Ще одна категорія людей взагалі не розуміє, навіщо їм щось з кимось підписувати. І на наші аргументи відповідають приблизно так: якщо мене щось заболить, то я знаю, до якого лікаря йти. Дивно і те, що окремі особи просто не можуть знайти час, щоб прийти у поліклініку, а час іде, і з нового року просто так до будь-якого лікаря на прийом чи у лікарню не потрапиш.

Самбір та Самбірщину не називають у числі тих, хто має добрий відсоток підписаних декларацій, зате область з самого початку кампанії хвалить Старосамбірщину. Видно, горяни свідоміші. За статистичними даними, Львівщина підписала лише 57 відсотків декларацій. Не знаємо, чи це прогресивний показник, але лікарі говорять і про інше: а підписувати нема з ким – народ виїхав на заробітки.

Роман ПОГОНИЧ.