Закрити продуктовий ринок було простіше, ніж відкрити

Селяни і підприємці терплять великі збитки, а матюки уже не сприймаються, як погані слова

Кінець минулого тижня був позначений «відкриттям» продуктового ринку. Хто б мені що не казав, як би не хвалив маркети, але ринок є ринок, де тусується тисячі люду – хтось продає, хтось перепродує, хтось купує. Треба сказати, на початках пандемії, коли страх перед невідомим вірусом був великий та смертельним, торговицю закрили. І це було правильно, бо, не приведи Боже, біди, то нікому до овочів не було б інтересу…

АЛЕ перший страх минув і перелякані люди подумали, що якось та треба жити далі і постала потреба відкрити найбільші торгові центри – ринки. Позаминулої середи ми зустрілися з керівником «Ринок-Сервіс» Іваном Деньковичем, аби побачити, що вдалося реконструювати під час карантину і які нові правила вводять для продавців та покупців. Ми пішли, бо це важливо… Іван Степанович показав молочний павільйон, де бруківку поміняли на плитку, витративши на це приблизно 120 тисяч гривень. Стара бруківка, грубо кажучи, не вписувалася в санітарні норми, її важко було пуцувати і тримати в чистості. Хоча, до слова, не всі підприємці, особливо ті, які мають там приватні приміщення, скористалися з карантину, аби провести бодай косметичний ремонт… Зустрілися ми і з торговельниками, які готувалися на п’ятницю відкрити ринок. У м’ясному павільйону пан директор просив торговельників міняти звичні прилавки на холодильні вітрини. Такою була і залишається вимога санітарних служб. Зрештою, витратившись раз, люди матимуть спокій у майбутньому. Та й, що дуже важливо, продукція буде, як би це ліпше сказати, довговічнішою. Підприємці погоджувалися. У приклад Іван Денькович поставив підприємство «Галицька свіжина», яке облаштовує для продажу мясних виробів спеціалізовані крамнички, що відповідають усім санітарно-торговельним нормам. Потім керівник ринку розповів нам, які заходи безпеки будуть вжиті. Ми наголошуємо на цьому особливо для покупців, бо підприємці про заходи безпеки уже знають, а карантин невідомо доки триватиме. Отож, коли відкриється ринок, то відчиненими будуть лише дві брами – з боку Валової та Торгової. Більше не можуть, бо буде важко проконтролювати потік покупців. Важливо, аби відвідувачі під брамами не створювали «корки» власними тілами. При вході людям мірятимуть температуру. На наш немедичний розум, це не зле, але чи така вимога когось врятує? Конче людина, яка почувається зле і має більше, ніж 36,6 за помідорами не піде… При вході, а кожен має бути в масках, пройде дезінфекцію рук. Вам попшикають чимось спиртовим. До речі, з приводу масок. Той бардак, який вчинився в Інтернеті, геть не сприяє порядку. Одні медики кажуть, що маски носити здоровим людям не можна, інші переконані: треба! Ті фахівці якось би визначилися через півтора місяця карантину! Далі про норми. На території ринку відстань поміж людьми має бути така: 1 особа на 10 квадратів. Віримо, що так має бути, але не знаємо, хто ту відстань має міряти. Оптимістичніше звучить повідомлення від Івана Деньковича: площа ринку 0,8 гектара, а це значить, що одночасно може перебувати на території до 800 осіб. У наш час назбирати стільки люду непросто, тому є сподівання, що норма карантину буде дотримана. За новітніми правилами, уже не тільки керівництво ринку несе відповідальність за ці норми, а й самі підприємці, які мають пильнувати, аби біля їхніх ляд не згущувався споживацький люд. Як це виглядатиме на практиці, поняття не маємо. Дещо з наших спостережень. Одного разу біля одного з банків пан поліціянт спробував навести порядок. Але як тільки він розсунув чергу на півтора метра і дійшов до її «хвоста», то «в голові» знову згустилися. Тим, хто не може довго стояти в чергах, коронавірус видається чиєюсь вигадкою. Та повернемося на ринок. Кожних три години тепер дезінфікуватимуть усі ручки та клямки, до яких найчастіше торкаються люди, а наприкінці робочого дня – сумлінне генеральне прибирання з застосуванням відповідних препаратів.

З таким набутком ми мали зустріти минулу п’ятницю, 1 травня, коли в Самборі анонсували відкриття продуктового ринку. Але сталося так, що через кілька годин після анонсу пішла неоптимістична новина. У Львові в четвер мала засідати обласна комісія з надзвичайних ситуацій і дати рекомендації на місця відкрити ринки. Але комісія в області не засіла, відповідно, наша – самбірська теж… Тему відкриття ринку перенесли. В п’ятницю нам повідомили: самбірська комісія засяде у понеділок, а якщо дасть дозвіл на відкриття ринку, то тільки на вівторок. Чи могла міська влада взяти на себе відповідальність і без відома області відкрити продуктовий ринок. Не могла, бо. незважаючи на усі заходи безпеки, щось та могло виникнути і тоді – біда. Хто понесе відповідальність? Могла влада! Бо як орган місцевого самоврядування ратуша несе відповідальність за усе, що діється на території міста. Так до речі, вчинили у Старому Самборі – відкрилися, міряють тепло голів при вході… Мер міста Ігор Трухим ризикнув… Таким же шляхом пішли і в Дрогобичі, чим розгнівали голову ОДА Максима Козицького… Як чинити у цій ситуації правильно, ніхто сказати не міг.

Єдине, що справді дратує та виводить з рівноваги, то ставлення до самих підприємців. Їм товар з неба не падає. Вони і так потерпіли після закриття, бо половину продукції довелося викинути. Терплять і тепер. Наприклад, минулого четверга під вечір привезли товар до ринку, а їх не пускають – матюки при цьому виглядали доволі ніжно. Знову збитки? Хто людям поверне їхню гірку працю та викинуті на смітник гроші? Не хочеться опускатись до обивательського, але це правда: якщо стільки часу можна працювати супермаркетам, то чому наклали табу на ринки? Зрештою, недарма кажуть, що карантин в Україні – надто велика розкіш…

У п’ятницю, коли мали відкрити ринок, селяни все ж приїхали. Небагато, але торгувати їм під брамами не дали поліцейські. Образливо.

Залишаються сподівання, що якось з розумом вийдемо з біди. Хоча наслідки зостануться, скажімо, останнім часом з’явилися дискусії на кшталт: чи не подорожчають продукти на ринку, бо підприємці втратили дуже багато і захочуть компенсувати собі хоч щось? Не знаємо – можуть підняти вартість в залежності від напливу покупців, а можуть – продавати за невисокими цінами, аби лиш тримати за «бороду» будь-який товарооборот. І насамкінець. У неприємній ситуації опинилися торговельники промислового ринку, магазини так само. Ті, які придбали товар на весну, явно прогадали Тепер залишається купувати літнє, невідомо, з яких статків, а весняне тримати на наступний рік і просити Бога, щоб моду не поміняв…

Роман ІВАНЧУК.