Колишня влада малювала бордюри у білий колір і вапном, а нинішня буде жовтим і фарбою

До редакції “Високого Замку” прийшла наша читачка і попросила відповісти на два запитання: чому в місті традиційно перед Великоднем не помалювали вапном бордюри і куди зникли ті бордюри, які знімають з вулиці Шевченка. Ці питання виявилися для нас настільки складними, що ми вирішили переадресувати їх позаштатному раднику міського голови Самбора Ярославу Кузьмяку. Чому саме йому. Бо були впевнені, що він точно це знає…

І  не помилилися. Ярослав Степанович відповів, що малювати старі, понівечені бордюри у білий вапняний колір – це сільський варіант. Ми уточнили, чи справді мова про “сільський”? Справді! Ярослав Степанович вважає, що в нашому місті малювати вапном старі бордюри не годиться. Після свят їх помалюють жовтою фарбою, яка, як ми збагнули, буде світитися, мати 2-річну гарантію і виглядатиме не гірше, а краще, ніж вапно, яке не витримує погодних умов. Заразом пан Кузьмяк не міг не згадати попереднього міського голову, за якого бордюри малювали вапном, мовляв, нехай би ліпше міняв їх, зокрема на Валовій, а не розмальовував. Представники нинішньої влади, як нам видається, нічого не можуть зробити, щоб не згадати колишніх – традиція у них така. Але сміємо запевнити, розмальовувати бордюри у білий колір “пунктиром” придумав не Тарас Копиляк, а його попередники ще на зорі незалежності України і так чинять у багатьох провінційних містах. Ну, що не кажіть, воно додає святковості. Дай Боже, щоб жовта фарба пережила тих, хто нею буде красоту на вулицях наводити.

І друге питання: куди діваються старі бордюри з вулиці Шевченка? Ярослав Кузьмяк авторитетно запевнив, що їх складують задля того, аби  установити на тих вулицях, на яких бордюрів ніколи не було. Ті каменюки, які від часу розвалилися, будуть викидувати. А ще пан радник міського голови зауважив, що коли майстри Андрія Мандзяка стелили бруківку, то хтось буквально з-під носа вкрав 50 бордюрів.

Роман ІВАНЧУК.