«Мамо, у мене все добре, сідаємо в літак»

Такими були останні слова, які почула мама Оксана Булій від свого сина Ростика

Це було приблизно сьома годині вечора, а уже через дві години – страшна звістка, яка сколихнула не лише рідне село Ростика – Торчиновичі на Старосамбірщині, а й усю Україну…

МИ РОЗМОВЛЯЛИ з Торчиновицьким сільським головою Зеновієм Припіним одразу після трагедії. Сім’я, на яку в одну мить звалилося страшне горе, живе по сусідству з ним. Хлопця знав змалечку. Каже, дуже світла, щира і добра дитина… Він був не таким, як однолітки, яким би лиш день до вечора… Найбільше прагнув реалізувати себе у житті. Закінчивши школу, Ростислав вступив у Самбірський технікум економіки та інформатики. І хоч професія, яку здобув, мирна, юнак себе не бачив там… Казав: а що далі?.. Тому вирішив реалізувати себе у дитячій мрії і стати військовим льотчиком. Батьки не перечили, але глибоко сумнівалися у тому, що сам поїде у Харків, сам стане курсантом… А він поїхав і вступив… Три роки провчився.

Звичайно, будуть розслідування  трагедії, шукатимуть винуватців, але молодої людини не стало… Рідні Торчиновичі в жалобі.

Роман ІВАНЧУК.