На фронт порожняком не їдуть

SambirWZ
3

На фронт порожняком не їдуть

Здається, війна на сході поволі згасає. Чи так воно, чи ні, чи може нам просто цього дуже хочеться… Але це не дає нам права розслаблятися, бо ворог занадто підступний. І допомога армії не повинна мати відпусток.

Минулого тижня один з підрозділів самбірської військової частини хіміків поїхав на схід. І уже у традиції – не з порожніми кузовами. Міський голова Тарас Копиляк звично проводжав солдатів з числа мобілізованих, перевантажили у їхню автівку з автівки мера всілякий крам, засоби гігієни, теплі ковдри, якими поділилися з нами іноземні партнери Самбора. А ще Тарас Васильович передав кілька спальних мішків. Це коли він недавно був на сході, наші хлопці у нього попросили і такий, з дозволу сказати, мирний туристичний атрибут військового часу. Взагалі, проводи солдатів на війну – хвилюючі. Командир вишикував усіх службовців. Тих, які їдуть, запросив стати перед полком (на фото). Короткі слова вітань та побажань, наказ повернутися живими і здоровими, а потім усі гуртом заспівали Гімн України. За останній час тисячі разів чув Гімн, але цей – чоловічий, чомусь викликає сльози.

Біля КПП, коли машини виїжджали, стояла старенька жінка. Мабуть, здогадалася, куди хлопці їдуть, і услід перехрестила машини. Це матері нас завжди проводжали у далеку дорогу саме так. Дуже хочеться їхнього повернення, бо заплакані зустрічі Героїв на Площі Пам’яті – то надто важкий біль.

 

Роман ІВАНЧУК

Вас це може зацікавити

Залишити комментар