Ніж у шинах і хрест на машині

“Мені хтось проколов шини у машині, а на машині, мабуть, тим же ножем, намалював хрест”, – саме так тривожно розпочав свою розповідь мешканець одного зі сіл Старосамбірщини. А ми не могли не відреагувати, тим паче, підкреслив пан Йосиф, приїхали поліцейські, посміялися і поїхали…

Ми перепитували у співрозмовника, може є у нього якісь конфлікти з односельцями, бо, вірте, просто так шини не пробивають, але чоловік запевнив, що взагалі неконфліктний, що у рідне село повернувся з Росії, де жив багато літ, придбав хатину. Глибоко віруючий, ходить до церкви, навіть був помічником паламаря. І ми собі подумали, що може справді чоловік добрий, а село знайшло собі якусь причину, аби довести: “ти тут жити все одно не будеш”… Потурбували війта, та тільки почали говорити про конфлікт, пан Михайло відразу назвав правдиве прізвище скаржника, який просить помочі у редакції. Зазначив, що у мирному селі довкола цього чоловіка виникають постійні конфлікти – то за шматок землі, то з братом судиться за родинну хату, одне слово, якщо і виникають непорозуміння, то тільки з цим чоловіком… Війт знає про порізані шини, а про хрест на машині ми перші йому розповіли. Яким буде рішення правоохоронців, сказати війт не може, але обіцяв взяти справу під контроль. Ми ж собі інше подумали: якими б не були конфлікти поміж сусідами, і з яких причин не були б, їх однаково треба вирішувати у цивілізований спосіб, аби потім не мати проблем з тілесно потерпілими. Бо ж нині пирнули у шину, а завтра, не приведи, Господи, у печінку… Гадаємо, і старосамбірській поліції легше розслідувати наругу над автівкою, ніж над людиною.

Роман ПОГОНИЧ.